Голова Львівської обласної ради, член ВО "Свобода" Олег Панькевич виступає за демонтаж пам'ятника жертвам Української Повстанської армії у польському місті Вроцлав.
Напередодні відкриття у Львові меморіалу розстріляним професорам Інститут національної пам'яті Польщі та газета Rzeczpospolita опублікували статтю, в якій йдеться про те, що науковці буди розстріляні на замовлення Гестапо за допомогою українських націоналістів.
Націоналісти охоче говорять про злочини СРСР, але не націоналістичного підпілля; комуністи - про жертви УПА, але не Червоної армії. Так виникає нація без спільної історичної пам'яті, але з білосніжною совістю.
Єжи Гофман зняв перший у Європі історичний фільм у форматі 3D - про те, як поляки зупинили переможний наступ Червоної армії у 1920 році. Полякам допомагала армія УНР, але не факт, що це буде відображено у стрічці.
Джерела ІП у Верховній Раді підтвердили, що пропозиція Сейму ухвалити спільну заяву надійшла на два комітети ВР України - закордонних справ та з питань європейської інтеграції. Узгодити текст має Борис Тарасюк.
Приблизно 20 тисяч руських жінок було покарано за звинуваченням у відьомстві. У Києві власного ката не було до кінця ХVIII сторіччя. Тож, їх "позичали" з найближчого міста.
30 серпня президенти Польщі та України спільно віддадуть шану польським і українським жертвам Волинської трагедії у селі Острівки (Волинська область) та селі Сагринь (Люблінське воєводство).
"Ми - і українці, і поляки - маємо спільну рису: синдром невинної жертви. Ми маємо історичне переконання в тому, що ми для всіх були добрими, а нас кривдили. Це не є правдою ні щодо поляків, ані щодо українців".
Сейм Республіки не приступив до призначеного на сьогодні розгляду ухвали "Про встановлення Дня пам'яті мучеництва кресов'яків", в якій засуджується "злочин з ознаками геноциду так званої УПА".
Завтра, 27 травня Сейм Республіки Польща голосуватиме за ухвалу "Про встановлення Дня пам'яті мучеництва кресов'яків", в якій засуджується "злочин з ознаками геноциду так званої УПА".
Українці, переселені у 1944-46 роках з Холмщини, Підляшшя та інших етнічних територій, які нині перебувають у складі Польщі, вимагають надання їм статусу депортованого народу, відшкодування моральних і матеріальних збитків, а також вирішення питань щодо перепоховання жертв політичних репресій на території Польщі та спрощення перетину кордону для цих категорій громадян.