Журналіст правого тижневика "Do Rzeczy" дозволяє собі таке: "Нечувані злочини під час бунту Хмельницького, Коліївщини, Уманської різанини, й нарешті акції ОУН-УПА спричинили те, що багато поляків приписує українцям схильність до особливої жорстокості, звірячості..."
У Варшаві презентували англомовний збірник науково-документального видання "Польща та Україна у 30-х – 40-х роках XX століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб".
В Україні досі тривають дискусії про ролі націоналізму і комунізму в її історії - і про це мають знати ті поляки, які очікують, що українці засудять злочини УПА проти поляків.
Правда односторонньою бути не може. Не може бути одне зло більшим, а інше — "відплатне" — меншим. Не можуть бути ті, що вбивали з однієї сторони — бандитами, а з іншої, які так само знищували людей — героями.
Лукаш Каміньскі - дослідник антикомуністичного руху опору. Два роки тому призначений на посаду президента Інституту національної пам’яті. Ексклюзивне інтерв'ю - про Волинь 1943-го, слідство, яке назбирало сотні томів, можливу відповідальність конкретних вояків УПА тощо.
Спільна історія Польщі та України уявляється більшістю поляків швидше як джерело конфліктів - 54% опитаних вважають, що минуле розділяє поляків і українців, і тільки 25% вважають, що об’єднує.
31% населення Польщі нічого не знає про Волинську трагедію. 41% "щось чув, але небагато". І тільки 28% відповіли, що багато чули про ті події. При цьому 47% опитаних не знають, хто був жертвами і виконавцями злочину.
З книжки поляки довідаються чимало нового або добре від них приховуваного. Чому від мирного співіснування поляків та українців на пограниччі так швидко дійшло до жорстокого кривавого протистояння. Як почувалися відрізані від основної маси свого народу українці в Польщі і через які приниження вони пройшли?
Поширеною практикою стало застосування подвійних стандартів, коли відповідальність і "зобов’язання до каяття" покладаються винятково на українську сторону. Підходи польської сторони не зазнають істотних коригувань зі зміною персонального складу вищої влади України.
Візит президента Польщі Броніслава Коморовського до Луцька, анонсований на 14 липня, є небажаним, бо може спровокувати загострення українсько-польських відносин.
Визначення "етнічні чистки з ознаками геноциду", вжите у резолюції Сенату Польщі з приводу 70-річчя Волинської трагедії, не відповідає жодним визначенням геноциду, що існують у міжнародній практиці.