Один з редакторів польської газети "Жеч Посполита" Віктор Ферфецький повідомив, що у Польщі наступного року планується провести реконструкцію знищеного у 1944 р. села Гута-Пеняцька Бродівського району (Львівщина).
В Електронному архіві avr.org.ua опублікувано раніше недоступні документи Українського громадського комітету рятунку України, який допомагав під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
Судячи з ефективності сучасних політтехнологій польських політиків і з результатів опитувань пересічних поляків, в Третій Речі Посполитій активізувалася суміш з традиційного шляхетського шовінізму та націоналістичного апетиту щодо "кресових територій".
На алеї Перемоги у Гданську (Польща) встановили бетонний пам'ятник - солдат у шоломі з червоноармійською зіркою збирається ґвалтувати жінку в цивільному.
Невже ви, поляки, щиро вірите, що руйнуючи українські могили, станете європейцями? Наступними, треба думати, будуть німці, яких багато було у Східній Прусії, котра сьогодні належить Польщі. Чи з німецькими могилами воювати страшно, а з українськими можна?
"Польські солдати наказали спакувати майно - все, що поміститься на один віз. Решту покинули. Кілька днів депортовані чекали вагонів на станції Радимно. Дехто з місцевих кидався в нас камінням... А тепер у Радимно проводять "реконструкцію Волинської різанини"..."
Усі знають страшну історію чеського села Лідіце, але чому майже ніхто не говорить про трагедію лемківського села Завадка Морохівська? А різниця між ними в одному: мешканців першого спалили німці; другого – поляки.