Анджей Дуда направив до Сейму законопроект про фінансову допомогу особам, які перебували на засланні або були депортовані до СРСР впродовж 1939–1956 років.
Теперішньому польському політичному керівництву комфортніше у паттерні жертви: "Польща ніколи не окуповувала України". Але такий спосіб мислення розриває усі зв’язки між причинами і наслідками подій міжвоєнного двадцятиліття. Польща виборола свою незалежність ціною української незалежності. Прийшов час сказати про це вголос.
У вівторок, 6 листопада, голова Комітету з питань культури і духовності, Верховної Ради України Микола Княжицький відкрив українську версію виставки "Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз (1888—1971)" про польського філософа, який написав відомий на весь світ епос про Гуцульщину.
В історії України та Польщі, особливо за останні 100 років, можна простежити багато паралелей. Обидві країни від початку ХХ століття пережили визволення від імперського поневолення та відродження своєї національної держави, відчули на собі гніт нацистського та комуністичного тоталітаризмів, і, врешті, святкували повторне відновлення державності після краху комунізму.
Голова Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек заявив, що для нього є незрозумілими звинувачення української сторони щодо помилок під час дослідження у Грушовичах на місці демонтованого пам’ятника УПА.
29 жовтня 2018 року провідна польська щоденна газета "Rzeczpospolita" виходить із сенсаційним заголовком "Хочуть заробити на трагедії у Аушвіц – українська комп’ютерна гра під лупою прокуратури".
За останні сто років Україна і Польща пройшли приблизно однаковий шлях: визволення від імперського поневолення та відродження своєї національної держави, гніт нацистського та комуністичного тоталітаризмів, і, врешті, повторне відновлення державності після краху комунізму.
Леви повинні залишитися на своєму місці, – вважає голова Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек. Так історик коментує резолюцію Львівської обласної ради про усунення скульптур левів з Меморіалу львівських орлят.
21 жовтня виповнюється 85 років з дня, коли український юнак Микола Лемик зробив постріл в обороні мільйонів. У 1933 році, коли на Великій Україні лютував Голодомор організований радянською владою, він здійснив атентат на начальника канцелярії радянського консульства у Львові Олексія Майлова.
Постріл в обороні мільйонів. Як керівництво ОУН змусило світ заговорити про Голодомор? Чому головним виконавцем замаху обрали 18-річного юнака? І як склалася доля Миколи Лемика?
Переконаний, що нинішні непорозуміння тимчасові і є наслідком нерозуміння польських політиків, що Україна міняється. До України теперішньої намагаються ставитись, як до України до Революції Гідності. Тобто як до країни, яка нехтує своєю історією, яка готова продавати свої погляди на минуле за знижки на газ тощо. Але Україна змінилася.