У Києві представники Архіву Служби безпеки України та Інституту національної пам’яті Польщі обмінялися електронними копіями документів про Організацію українських націоналістів.
Упродовж 1991–2012 років непоодинокими були випадки, коли на зміст підручників впливали не досягнення історіографії, а політичні погляди очільника освітнього відомства. Проте загалом українська шкільна історична література поступово позбавляється радянських кліше і формує власний погляд на історію націоналістичного руху.
Близько три сотні документів референтури Служби безпеки ОУН Сокальської округи, які пролежали закопаними в землі з 1950 року, зараз на реставрації в Архіві Центру досліджень визвольного руху. Серед них — персональні справи 70 підпільників ОУН, описи загибелі 15 повстанців, протоколи допитів затриманих радянськими органами українців і т.п. Журналістів запрошують ознайомитись з унікальною знахідкою.
Студентів українських вишів запрошують взяти участь у конкурсі наукових робіт про визвольний рух в Україні 1920—1950-х років. Молодим науковцям пропонують дослідити повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках, селянський опір колективізації, ідеологію та програми українського націоналізму в 1920—1950-х років, чільних постатей ОУН та УПА того періоду, а також повсякденне життя підпільників та повстанців.
У Галузевому державному архіві СБУ зберігається архівна кримінальна справа на Басюка Євгена Михайловича. Із її сторінок постає образ аж ніяк не правовірного радянського патріота, якого несправедливо репресувала радянська влада.
Про таємниці українського минулого з архівів КҐБ, українських повстанців ХХ століття, Степана Бандеру, Романа Шухевича та інших відомих і невідомих постатей українського визвольного руху розповідатимуть на Книжковому Арсеналі.
У неділю в Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» презентація нової науково-популярної біографії Головного командира Української повстанської армії Романа Шухевича.
«…Я підійшов до одної студні напитися води, але там побачив баньку з молоком. Я витягнув баньку з студні і почав пити зверха сметану. Кілька разів собі потягнув і пізніше щось тверде приплило з молока до моїх вуст. Ага, масло, я собі подумав. Відчинив широко уста і клацнув зубами, а то, най би його дідько взяв, була жаба».
Шестеро єврейських утікачів переховувались в одній землянці з українськими підпільниками-націоналістами. Дитяча дружба допомогла перемогти Голокост і нелюдяність військового часу.
1 січня - день народження Степана Бандери у селі Старий Угринів на Калущині. Один з епізодів його життя - кількарічне ув'язнення у нацистських застінках. Як це було? Що хотіли від нього гітлерівці?
55 років тому агент КГБ Сташинський вбив провідника революційної фракції ОУН. Інтерес до постаті не вщухає й понині. Приміром, відвідуваність сторінки про Бандеру у російській Вікіпедії виросла до мільйона осіб. Сьогодні ж згадаємо про обставини смертельного замаху на цю людину.
Його творчість відіграла без перебільшення ключову роль у формуванні світогляду учасників визвольного руху ХІХ-ХХ століть. Листівки, брошури, статті про Кобзаря активно використовувались у пропаганді та виховній роботі націоналістичного підпілля.