У Харкові відбудеться Друга наукова конференція "Етнополітичні проблеми Другої світової війни в Україні: колаборація та Опір" (пам’яті трагедії Дробицького Яру).
У Києві відбудеться VІІ Академічна дискусія "Латинськомовний Станіслав Оріховський і українська ідентичність" у рамках проекту "Українська гуманітаристика: діалог культур між Сходом і Заходом".
Відомий російський письменник, автор історичних детективів Борис Акунін (справжнє прізвище Григорій Чхартішвілі) завершує писати детективи, а візьметься за історію.
Суспільство може виробити імунітет до медіапродуктів, метою яких є відмовити наших співгромадян від відповідальності за спільне українське минуле і зробити вибір на користь безпроблемного неукраїнського минулого. Такого минулого ніколи не було, але знання про нього нам наполегливо нав'язують...
У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва відбулася наукова конференція з міжнародною участю "Архівознавство та джерелознавчі галузі знань: проблеми взаємодії на сучасному етапі".
У квітні цього року в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбудеться круглий стіл, присвячений 500-річчю від дня народження Станіслава Оріховського.
У щоденнику вченого з’явився запис, схожий на чіткий присуд досвідченого діагноста: "Навряд чи зможе за умов, які є в країні, відродитися Україна з суто українською мовою та культурою... Враження від української влади те ж — безсилля і бездарність."
Настання 2013-го сприяє інтересу до історичних закономірностей, надто – до збігів дат великих соціальних потрясінь. Чи є випадковість у такому ряду дат: 1905, 1917, 1929, 1941, 1953, 1965, 1977, 1989, 2001, 2013?..
У Львові відбулось розширене засідання Комісії НАН України з вивчення українсько-польських історичних та культурних зв’язків під головуванням академіка НАН України Миколи Жулинського.
Полем принципової історіографічної битви стане така проблема: а який час і простір мусить охоплювати історія саме "України"? Оскільки не є таємницею, що наша земля не завжди називалася "Україною", а українці не завжди називали себе "українцями".
"Український індивідуалізм не знає межі, він анархічний - і в боротьбі з колективістським рухом північної орди мусів програти. Українці не знають духа солідарності. Тому наше виховання має йти в напрямі нашої найслабшої диспозиції – соціального інстинкту".
Україну переконують, що вона приречена на вибір між двома Т: Табачником і Тягнибоком. За такою логікою, будь-яка критика текстів В’ятровича неминуче робить з її автора прихильника "Русского единства", а будь-яка критика радянського міфу "Великої Вітчизняної" нібито можлива тільки з бандерівської перспективи.