22 червня Національному музеї Тараса Шевченка відбудеться лекція Сергія Єкельчика "Доба модерних героїв: поховання, перепоховання та пам’ять в Україні ХІХ-ХХІ ст.".
Після завершення Першої світової війни у 1918 році розпочалася корозія світового колоніального устрою. Версальско-Вашингтонську систему 1919 року як початковий етап деколонізації та докорінних змін у європейських імперіях пропонує обговорити історик Єгор Брайлян.
30 травня доповідь на тему "Рицарська братія Німецького ордену в Пруссії (ХІІІ – перша половина ХV ст.)". виголосить кандидат історичних наук Тимур Горбач.
Жінки залишили помітний слід в Українській революції 1917-1921. Серед найвідоміших воячок: Христина Сушко, Харитина Пекарчук, Олена Степанів, Ганна Дмитерко, Ольга Підвисоцька та інші героїні.
У день 140-річчя від дня народження Голови Директорії, Головного Отамана військ і флоту Української Народної Республіки у столиці відбудеться відкрита лекція, під час якої розкажуть, ким був Симон Петлюра та хто такі “петлюрівці”.
Особливість травми Голодомору для українського народу полягає у більш ніж 50-річному насильницькому замовчуванні правди. Про ці події не можна було пустити ні пари з уст в радянській Україні, а в інших місцях про нього вже забули чи й ніколи не знали – від середини 1930-х до середини 1980-х.
Шляхта Речі Посполитої двох народів витворила своєрідну ідеологію, вважаючи себе нащадками сарматів. Яке призначення було в цього міфу? Чи були з ними згодні українські шляхтичі? 13 квітня про це розповість дослідник історії Іван Гоменюк.
Чи було Середньовіччя справді "темними віками"? Чим ми завдячуємо середньовічним традиціям в повсякденні і в науці? Чи найшли б ми зараз спільну мову із середньостатистичним жителем середньовічної Європи? Ксенія Зборовська планує підняти тему "Міфи про науку у Середні віки".
Про історію регіону та про успіхи попередніх сезонів – картографування затоплених частин давніх поселень та портів Дніпробугського Лиману та острову Березань, методики роботи аквалангіста-археолога, сучасні технології пошуків підводних об'єктів за допомогою портативних ехолотів-сонарів.
Одного ранку Микола Хвильовий прокинувся знаменитим. Одного вечора – пішов вкорочувати собі віку в поле, як ван Гог (спойлер: не вдалося). А ще в нього було дві дружини, улюблений собака та позивний "Вальдшнеп" у ГПУ. І, звісно, велика Література. 30 березня в Києві розкажуть про чоловіка, який любив блакить, авангард і азіатський ренесанс.
Чи правда, що Крим – «споконвіку російська земля», що завжди належала Росії? Чи дійсно кримські татари – «народ-зрадник» і не мають права називатися корінними? Чи насправді Україна не має до Криму жодного стосунку і отримала його 1954 року незаконно? І чи реально 90% кримчан проголосували на референдумі 2014 року за повернення до «рідної гавані»?
Яким чином слов'яни пристосовувалися до не надто дружнього довкілля розкаже археолог-славіст Євген Синиця у Національному музеї історії України 16 лютого.