Український інститут національної пам’яті та Національний музей історії України підготували виставку «Донбас: переPROчитання образу», яка спростовує російські і радянські міфи про особливий статус Донбасу як окремого антиукраїнського регіону.
Виставка є спробою деконструювання негативного медійного образу краю як "особливого" регіону, створеного російською пропагандою та актуалізованого в українському суспільстві в умовах війни Росії проти України.
Оцінка демографічних втрат України внаслідок Голодомору є сферою науки чи ідеології? Як осмислення минулого може допомогти визначенню майбуття? Наскільки правдива українська демографічна статистика 1920–1930-х років? Що Україні варто зробити для визнання світом Голодомору геноцидом?
На чергове засідання Інтелектуального клубу в Дипломатичній академії України в рамках проекту "Культурна дипломатія" завітає головний редактор "Історичної правди" Вахатанг Кіпіані.
Виставка "За вашу і нашу свободу. 1968-2018 рр." присвячена долям тих людей, хто не стояв осторонь тих подій. Серед українців, які протестували проти окупації Чехословаччини, були Василь Макух, Роман Гринь, Михайло Ліхцов, Зорян Попадюк та багато інших.
Чи може бути історія цікавою? Без зайвого академізму й дидактики, а з гострими дискусіями, спілкуванням із неординарними особистостями, цікавими іграми та відкриттям невідомих фактів, персоналій та історичних паралелей?
Чому питання про кількість загиблих в роки Голодомору-геноциду досі актуальне? Як трапилось, що підрахунки досі тривають? Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" запрошує прослухати лекцію судово-медичного експерта Андрія Кіся "Судово-медичні аспекти дослідження Голодомору".
У програмі – лекції з мілітарної історії Перших визвольних змагань, спеціальна програма до 100-річчя Української держави, інтерактивні заняття з реконструкторами, яскраві мистецькі фотозони та футболки з мілітарною тематикою епохи Перших визвольних змагань.
Інгігерд була «... мудріша за всіх жінок і гарна собою. Конунг так сильно любив її, що майже нічого не міг зробити помимо її волі», її називали «найвидатнішою з жінок».
«Візуальні історії з історії» – це спроба розповісти про важливі миті життя України та суспільства за допомогою артефактів зі збірки Музею Івана Гончара.
Майже два роки минуло відтоді, як Україна, як держава і громадянське суспільство, відзначила траурну дату – 75 років із дня початку трагедії Бабиного Яру. Якою ми бачимо ситуацію через два роки? У справі увічнення пам'яті жертв Бабиного Яру виділилося три основних проекти.
Дотепер медієвісти сперечаються про деталі біографії київських княжних, які стали європейськими монархинями, і від яких беруть початок найвідоміші королівські династії світу.
1 вересня 2018 року у Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» стартувала Міжнародна акція «Запали свічку пам’яті», присвячена 85-тим роковинам Голодомору.