АНОНС: Публічна розмова лауреатів Премії імені Василя Стуса

3 вересня у Києві відбудеться публічна розмова лауреатів різних років Премії імені Василя Стуса.

АНОНС: Виставка, присвячена дітям, які стали жертвами геноциду

15 серпня у Києві відкриється виставка канадської мисткині українського походження Лесі Марущак "Поезія наших дітей", присвячена українським дітям, що стали жертвами-свідками насильницького переміщення, викрадення, дискримінації та геноциду в XX столітті та в наші дні.

У Києві пропонують встановити пам'ятник Рональду Рейгану

Кияни пропонують встановити пам'ятник 40-му президенту США Рональду Рейгану на місці одного з демонтованих комуністичних монументів.

Співоче поле. За лаштунками спецоперації

Роман Безсмертний запропонував акцію вважати еталонною, помістити її до палати мір та вагів і надалі успіх нових акцій вимірювати "співочимиполями". Зазвичай люди бачили верхівку айсберга. Переважна частина нашої штабної роботи була непомітною, непублічною, інколи – таємною. Деякі подробиці акції на Співочому полі знали тільки я та Тарас Стецьків.

АНОНС: Вистава "TRANSFERO (до 90-ї річниці повернення столиці України до Києва)"

28 червня Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського відкриває виставу "TRANSFERO (до 90-ї річниці повернення столиці України до Києва)".

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Книжковий Арсенал 2024: Розклад "історичних" подій

"Книжковий Арсенал" відбудеться в Мистецькому арсеналі у Києві з 30 травня до 2 червня включно. Цьогоріч у програмі понад 160 подій. "Історична прада" відібрала найцікавіші події, що стосуються історії.

АНОНС: Публічний діалог "Геноцид черкесів: найбільший злочин російського імперіалізму у ХІХ столітті"

21 травня Музей Голодомору запрошує на публічний діалог "Геноцид черкесів: найбільший злочин російського імперіалізму у ХІХ столітті".

АНОНС: Круглий стіл "Музей війни в часі війни: перспективи розвитку Національного музею історії України у Другій світовій війні"

20 травня у Києві відбудеться круглий стіл за участі експертів, істориків і державних службовців на тему "Музей війни в часі війни: перспективи розвитку Національного музею історії України у Другій світовій війні".

АНОНС: Публічна дискусія "Історична пам’ять кримських татар у розповідях про депортацію"

До 80-х роковин депортації кримськотатарського народу у Музеї війни відбудеться публічна дискусія "Історична пам’ять кримських татар у розповідях про депортацію" та презентація виставки "У портреті предків – моя батьківщина".

АНОНС: Виставка про ненасильницький спротив українців на тимчасово окупованих територіях

18 травня, в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, в Києві відкриється виставка «Небачена сила», що розповідатиме про ненасильницький спротив українців на тимчасово окупованих територіях.

АНОНС: Презентація книг Юрія Шаповала про Олександра Довженка

14 травня у Києві відбудеться презентація двох книжок українського історика Юрія Шаповала про кінорежисера Олександра Довженка.

АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані "На щиті у вічність: як вшановували захисників України в діаспорі"

Національне військове меморіальне кладовище започатковує лекторій про памʼять та вшанування.

АНОНС: Презентація книги "Омелян Пріцак: повернення до України"

13 травня у Києві відбудеться презентація книги про вченого-сходознавця "Омелян Пріцак: повернення до України".

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"