АНОНС: Онлайн-дискусія "Культура пам'яті: Як ми говоримо про геноцид кримських татар"

Які наслідки геноциду кримських татар? Яким є сприйняття депортації в українському середовищі? Які традиції вшанування жертв геноциду в Криму?

АНОНС: Онлайн-конференція "День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців"

Напередодні Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом відбудеться онлайн-конференція “День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців: який сенс громадяни вкладають у цю дату?”

Науковий центр Гарвардського університету презентує дослідження про Чорнобиль

Український науковий центр Гарвардського університету презентує 28 квітня своє дослідження, присвячене темі Чорнобиля.

АНОНС: Онлайн-воркшоп «Історія та пам'ять у цифрову добу: чеський досвід»

Чеські експерти розкажуть про свій досвід роботи з цифровими інструментами для проектів, пов'язаних з історією та пам'яттю про минуле.

Слово і назва «Україна»: історіографія питання

Перші дослідження, пояснення і висловлення думок з цього приводу розпочалися ще наприкінці ХІХ століття. Тоді українська історична наука активно розвивалася, а назва Україна остаточно перетворилася на національну транскордонну назву всіх українців, яка здобула визнання і в Наддніпрянській Україні, і на західноукраїнських землях. Відповідно, питання походження та історії назви «Україна» стало актуальним.

АНОНС: Лекція "Радянські військовополонені. Чому ми так мало про них знаємо?"

Чому важливо говорити про жертв війни, а не лише про її героїв? Відповідь на це питання буде представлена на прикладі історії нацистських таборів для радянських військовополонених на території Волині, біографій полонених червоноармійців, їх правового й соціального статусу в роки Другої світової війни та у повоєнний час.

Директор музею "Тюрма на Лонцького" буде очолювати ще й Керченський заповідник

Від 29 березня, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий, також очолив Керченський історико-культурний заповідник.

АНОНС: Лекція "Найбільша проблема Європа: українське питання на зламі 1938–1939 років"

Як було проголошено автономію і незалежність Карпатської України? Як «українська карта» стала інструментом у міжнародній грі Гітлера? Які інтереси в українському питанні переслідували країни Заходу? Якою була позиція Праги щодо перспектив формування незалежної України? Які плани намагалися реалізувати Варшава і Будапешт? Чому Сталін був стривожений проголошенням Карпатської України?

Тернопіль ініціює міжнародну конференцію, щоб спростувати комуністичні міфи про українських героїв

У Тернополі планується провести міжнародну конференцію, мета якої – спростувати комуністичні міфи про українських героїв, зокрема, Романа Шухевича.

АНОНС: Дискусія «Центральна Рада: 1917 рік. Історична закономірність чи революційний феномен?»

4 березня 1917 року (17 березня за новим стилем) у одній із кімнат товариства «Родѝна» на вулиці Володимирській, 54 (де нині вхід до вестибюлю станції метро «Золоті ворота») було дано перший поштовх процесу сучасного державного будівництва.

In memoriam. Помер історик й архівіст Юхим Меламед

Вчора помер відомий український історик та архівіст Юхим Йосипович Меламед.

АНОНС: Дискусія "Деколонізація свідомості. Як розповідати молоді про історію південної та східної України"

Історія південної та східної України дотепер залишається в полоні російських імперських та радянських міфів і стереотипів. Нашому суспільству потрібен відкритий діалог щодо минулого та подолання історичних міфів, котрі маніпулюють та спотворюють історію українських регіонів.

АНОНС: науковий семінар «Джерела європейської України: розмова про історію з професором Сергієм Плохієм»

Джерела європейської України: чи наша європейська традиція реальна, чи вигадана?

"Наш біло-червоно-білий прапор" - заява білоруських істориків

Білоруські історики виступають на захист біло-червоно-білого прапора Білорусі, який може потрапити під заборону режиму Лукашенка

АНОНС: Онлайн-лекція «Бій під Крутами: перші кроки до незалежності»

«Україну нікому було захищати. Грушевський кинув напризволяще триста недовідчених курсантів. Необстріляні та без вишколу. Усі юні учасники бою під Крутами загинули.»