"Кто такие бандеровцы и за что они борются"

"Проти засилля поліції... За побудову безкласового суспільства, за справжнє знищення експлуатації людини людиною... За демократію, проти диктатури і тоталітаризму, за свободу слова й зібрань... За забезпечення національним меншинам України всіх прав".

"Година папуги": усвідомлення матриці тоталітаризму

Історія визначила українським містам – Харкову, Старобільську й Шепетівці бути місцем "Голгофи" офіцерів і солдат Речі Посполитої. Осташків, Козельськ, Перм, безкрайні простори Сибірської тайги – географія таборів і смертей губилася далеко на Сході...

СРСР №2. Як Україну намагалися втягнути у новий Союз

Про справжню дату юридичної "смерті" Радянського Союзу досі сперечаються, називаючи дні 1, 8 і 25 грудня 1991 року. Але вже 30 грудня російський лідер Єльцин безкомпромісно заявив своєму українському колезі Кравчуку: "Ви повинні слідувати за Росією".

Литовський посол згадав, як у 1980-их друкував рухівські газети

Надзвичайний і повноважний посол Литви в Україні Пятрас Вайтєкунас продемонстрував унікальний архів українських газет, котрі друкувалися у Литві в часи боротьби за незалежність України й Литви.

Операція "Заповіт". Чекістська справа № 206

В основі книги Романа Коваля матеріали кількох чекістських оперативних ігр проти петлюрівського підпілля, які мали місце на території нинішніх Черкащини, Полтавщини, Кіровоградщини, Миколаївщини, Одещини, Херсонщини, Криворіжжя. І про зрадників "Гамалію" та "Завірюху", які допомогли знищити отаманів.

Все XX сторіччя український народ і влада були розділені - Сверстюк

Громадський діяч, колишній дисидент і політв'язень Євген Сверстюк заявив, що в Україні, на відміну від Європи, у ХХ столітті народ і влада не формували єдину державу, а були постійно розділені.

ЗБИРАЮТЬ КОШТИ НА ПАМ'ЯТНИК БОРЦЮ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ЗЕЛЕНОГО КЛИНУ

У Києві планують встановити пам’ятник на могилі Юрія Глушка-Мови, який похований на Лук’янівському цвинтарі. Він увійшов в історію як голова Українського Далекосхідного Секретаріату та борець за незалежність Зеленого Клину.

Останній бій останнього командира УПА. Василь Кук. Частина 2

"...При виїздах Кука в Ленінград в 1965 році і в Москву в 1969-му відзначено, що він поводив себе підозріло, застосовував різні хитрощі... В обох випадках йому вдавалося втекти від зовнішнього спостереження і безконтрольно повертатися до Києва..."

Дашкевич і Ісаєвич. Два історики в одному Львові

Інтелектуальний простір Львова десятиріччями визначали дві постаті, чиї інтелектуальна рівновеликість, ерудованість та винятковість в українському контексті не могли не перетворитися на конкуренцію. Обидвох – Дашкевича і Ісаєвича – звали Ярославами.

Анонс: відзначення 11-ої річниці акції "Україна без Кучми"

15 грудня 2011 року, у четвер, о 15.00, біля приміщення Інституту "Республіка" за адресою вул. Горького, 12-б (метро Площа Льва Толстого) відбудеться відзначення Дня Свободи.

Про політичне життя у повоєнному Києві (1945-53) - лекція Сергія Єкельчика

Коли поет і чиновник Павло Тичина балотується, то в одному бюлетені прізвище Тичини закреслене і замість нього написано "Бандера", а в іншому - "Не хочу его, он бандеровец!" Протести проти українізації не зафіксовані.

Брюховецький: "Мені соромно було говорити з мамою українською..."

Журнал "Forbes Украина" пропонує читачам інтерв'ю з визначними діячами 20-ти років незалежності. Сьогодні - почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія", професор В'ячеслав Брюховецький (рос.).

Спіймати “Борсука”. Арешт Василя Кука. Частина 1

...Тим часом агент “Юрко” натис кнопку пристрою “Тривога”, яким було обладнано сховок. За кілометри від цього місця у райвідділку КГБ засвітилась лампа, сигналізуючи, що пастка закрилася – “Борсук” впіймався. До криївки негайно виїхала озброєна група чекістів.

Кравчук вважає, що його внесок у розпад СРСР досі не оцінений

Перший президент незалежної України Леонід Кравчук вважає, що Біловезька угода про розпад СРСР і через 20 років не оцінена по-справжньому.

Єврейські діти та українські монахи в польській книжці

Маленького Даніеля Ротфельда врятували українці. Брістіґер евакуювався з України у 1943-му... разом із італійцями. Потягом, який вивозив українських дітей на Апенніни. Так, італійці опікувалися українськими сиротами. Дітьми своїх ворогів. Умовою порятунку Брістіґера було саме те, що він мав опікуватися дітьми своїх ворогів-українців.