Українців об'єднують Шевченко, Хмельницький і Леся Українка

Найвидатнішими українцями всіх часів вважаються Тарас Шевченко, Леся Українка та Богдан Хмельницький. Також у першій десятці - Грушевський, Франко, Мазепа та інші портрети з гривневих купюр. Компанію їм складають Бандера і Кличко.

Загублена мажоритарка. Як політики підлаштовували під себе вибори

Після перемоги "зелених" у 1998-му в багатьох виникла спокуса повторити цей легкий шлях, який дозволяв відмовитися від розбудови партійних структур та роботи між виборами. А натомість зосередитися на красивих телевізійних роликах.

Роман Круцик: Проігнорована Биківня. День пам'яті і влада у безпам'ятстві

Всі говорили про історичну пам'ять, про те, чого ніколи, за жодних умов і за всякої влади не можна забувати, - про великі втрати України, її трагедію, спричинену окупантами, про нинішню неукраїнську владу, "якої тут нема, і це добре”. А ще говорили, що вірять у майбутнє Української держави...

У КИЄВІ ВІДКРИЛИ МУЗЕЙ ШІСТДЕСЯТНИЦТВА

У Києві відкрили музей, присвячений руху шістдесятників в Українській РСР.

Постанова про депортацію татар і перетворення Криму на область. ДОКУМЕНТИ

"...Расчеты за перевозки спецпоселенцев произвести по тарифу перевозок заключенных. Преобразовать Крымскую АССР в область на территории РСФСР..."

Олександр Кривенко: редактор від Бога і "вічний революціонер"

Щороку 13 травня друзі й читачі легендарного редактора Олександра Кривенка згадують блискуче життя колеги. Це інтерв'ю було записано майже 10 років тому, незадовго до катастрофи, в якій обірвалося Сашкове життя.

Українці на примусових роботах у Третьому райху. Скільки їх було?

Націонал-соціалістичне "використання іноземців" 1939–1945 роках стало найбільшим в історії, з часів рабства, масовим застосуванням іноземців в економіці окремої держави.

Алла Семенюк: "Нас цікавили не німці, а щоб дали постріляти з кулемета"

"Як мали прийти німці, баби запрягли волів у віз, поскладали убитих фашистів і хотіли десь відвезти в якийсь яр, але не встигли. І німці помстились: почали палити хати на хуторі, зібрали чоловіків з лопатами, які самі собі ями копали, а потім їх постріляли".

"Были и небыли нашего футбола". Від Політехніки до "матчу смерті"

У футбол грав не тільки Лаврентій Берія... Взагалі-то було 11 матчів в окупованому Києві – "Одиннадцать побед в одиннадцати матчах! Шестьдесят семь забитых и одиннадцать пропущенных мячей. Это уже не легенда...".

На Кіровоградщини відкрили пам'ятник селянам, які боролися з більшовиками. ФОТО

29 квітня в селі Соснівка Олександрівського району Кіровоградщини відкрили пам’ятник хліборобам Соснівки та навколишніх сіл, які загинули, захищаючи врожай від більшовиків, у 1920 році.

Андрій Манчук: Першотравень у Києві. Наша столиця - "колиска революції"

Перший з'їзд РСДРП - ще не розколотої на більшовиків і меншовиків - підготували і провели саме київські соціалісти. Традиція київських робітничих майовок теж розпочалася тоді - наприкінці ХІХ-го сторіччя.

Михайло Галущак: Ні галичани, ні українці... Відповідь Мар'яну Мудрому

Полеміка між студентом історичного факультету Львівського університету та його викладачем: "В Україні немає поділу між правим та лівим берегами р. Збруч, існує лише поділ між тими, хто будує мости та тими, хто розвалює".

1986: перше повідомлення про аварію на ЧАЕС по радянському ТБ

Ці кілька фраз диктора програми "Время" - перша офіційна інформація про аварію в Чорнобилі. Вона прозвучала 28 квітня, коли про страшну катастрофу говорили на всіх західних медіа, а в СРСР почали поширюватися страшні чутки. 14 секунд скупого оголошення.

Вахтанг Кіпіані: Чи писали Драч, Павличко та Яворівський донос у КГБ на Стуса та Чорновола?

Думаю, багато хто звертав увагу на популярну в інтернеті копію листа голові КГБ СРСР Андропову, копія - першому секретарю правління Спілки письменників СРСР Маркову, підписану іменами трьох відомих літераторів і політиків.

Люди, церква, держава: тайни бабусиного світу

Запропонована авторкою модель “церкви у церкві”, де колишні греко-католики зберегли власну ідентичність у рамцях українського православного екзархату, допомагає нам збагнути не тільки дивний, на позір, вибір авторчиної бабусі, з розповіді про яку починається ця книжка...