Один українець особливо врізався у пам'ять Левіна. Елегантно одягнений у гарну вишиванку, він бив євреїв залізною палицею. Із кожним ударом у повітря злітали шматки шкіри, інколи - вухо чи око. На очах у Левіна німці розстріляли його батька, рабина.
Її шістдесятницьке коло – "то були люди добірні, екзистенційно вироблені, інтелектуально багаті й морально чіткі. Василь Стус, Іван Світличний, Алла Горська, Євген Сверстюк...".
"Правильная форма и привлекательный внешний вид изделий, хорошая разрыхленность мякиша улучшают усваиваемость, а следовательно, и пищевую ценностность хлеба".
У 1928 році Івана Фірцака визнали найсильнішою людиною планети. Він виступав на Заході і перед королевою Британії, але в радянській Україні перебував в опалі - за сина, якого посадили за приналежність до ОУН. Тепер про "Івана Силу" зняли дитячий фільм.
Ґарет Джоунз - британський журналіст, який мандрував Україною на початку 1930-х, вперше описавши жахіття голоду. Його репортажі випадали з модних тоді на Заході симпатій до СРСР. Він був убитий за загадкових обставин у 1935-му.
Історія про те, як два промахи імперської картографії допомогли окреслити новітню Україну. Її поява на політичній карті у ХХ ст. стала результатом дій українського національного руху, який намагався "зарядити" етнографічну масу малоросів модерною ідеологією. Цей рух не був потужним чи популярним... до часу.
Усього в 1911 році Одеська міська управа видала 101 білет на право управління автоматичними екіпажами на вулицях півмільйонного міста. В середньому на 5000 мешканців - один приватний автомобіль. Права треба було поновлювати щороку.
Після 1 грудня незалежність була волею 29 мільйонів людей, а не тільки 346 депутатів. 5 грудня ВР проголосила в "Посланні до парламентів і народів усіх країн": "Договір 1922 року про утворення Союзу РСР Україна вважає недійсним і недіючим". Українці створили Радянський Союз - українці ж його й ліквідували.
У Рівному презентували 16-й, епістолярний том "Літопису УПА". Чергова книга з історії повстанського руху містить більше тисячі сторінок листування лідерів ОУН і УПА Волині і Полісся 1944-1954 років.
Правозахисник, дисидент і політв’язень радянських часів Семен Глузман презентував свою автобіографічну книгу "Малюнки по пам'яті або Спогади відсидента".
За такою ж схемою аргументації українофоби заперечували можливість визнання етноніму “українець”. Чомусь ніхто з ревнителів чистоти мови не виступає за відновлення в ужитковому обігу етноніму “москаль”. "Ми вимагаємо до себе поваги. Ми не жиди, ми — євреї”.
"Шухевич загинув у бою, загинув зі своїми солдатами. Він знав, що на нього чекає і міг відійти на Захід, але цього не зробив. Своїй зв’язковій, яка була в останній день його життя поруч, він сказав: "Незалежність проголосять комуністи, але ми того не дочекаємось"..."
Цей список вочевидь неповний. Різні прізвища і різні регіони. Вонберг, Гайдамака, Єфремов, Заплюсвічка, Іванова, Колесниченко, Морозовський, Піддубний, Цимбаліста, Шардт... Від Хмельниччини до Луганщини, від Одещини до Сумщини. Всюди вони чинили добро.