Польсько-українського форум діалогу істориків є спільною ініціативою Інститутів національної пам’яті Польщі та України. У Києві та Варшаві пройшли зустрічі науковців польської та української груп.
Що саме порушив Радянський Союз, коли перетнув кордон із Польщею? Чи підпадають дії СРСР під визначення агресії? Який був план СРСР щодо Польщі? Відповіді про "визвольний похід" Червоної армії 1939-го.
До Биківні 9 квітня прибудуть Президенти обох країн, щоб віддати шану майже 22 тисячам польських військовополонених, яких 75 років тому знищив сталінський комуністичний режим.
Зранку 1 вересня хлопці натрапили на зграйку сільських шибеників-українців, які жбурляли камінням у дошку із зображенням польського герба. Розбишак вдалося розігнати, але настрій зіпсувався. Станіслав повернувся додому, аби послухати радіо — хтозна, чому українці це робили.
Через кілька днів керівництво НКВС СРСР розпорядилося не відсилати, а спалити усі листи і листівки, що надходили до Старобільська до розстріляних вже офіцерів. 8 червня 1940 року 1350 листів, 1730 листівок та 300 телеграм були спалені. Листівка ж Тадеуша збереглася у родині Лянге як остання реліквія.
На зустрічі з журналістами Президент України у 1991-1994 роках Леонід Кравчук, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, Емеритований Верховний Архиєпископ УГКЦ Кардинал Любомир Гузар та письменниця Марія Матіос оприлюднили заяву напередодні сумних роковин українсько-польського протистояння часів Другої світової війни.
Депутат Львівської обласної ради від Народного руху України Святослав Шеремета стурбований тим, як офіційна польска сторона трактує історичні українсько-польські стосунки
Усі рештки, усі дрібниці були для нас як святині. В ямах ми знаходили навіть протези ніг та штучні очі. Ще більшим шоком були для мене ортопедичні чоботи – такі, як застосовуються при лікуванні хвороби Гейне-Медіна для здеформованих ніг.
"Респонденти називають трьох ворогів під час війни: німців, росіян та українців. На першому місці, якщо йдеться про родинні спогади, знаходяться українці, і тільки за ними – німці..."
Станіслав Чурук день за днем фіксував події, які відбувалися навколо нього. Настрої у родині і суспільстві, свою участь у обороні Львова, прихід "совєтів"... І, звичайно, дива – бо він урятувався протягом тих днів. Урятувався тричі.