Представники дипломатичних установ України та української громади в самому серці Брюсселя, на площі Альбертини, вшанували жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.
19 жовтня 2018 року в селі Мирівка Кагарлицького району Київської області відбулося урочисте відкриття пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років.
Виставку "Голодомор-геноцид мовою чисел" з оцінками демографічних втрат України від Голодомору, які надавали іноземні дипломати, історики, демографи відкрили сьогодні в Національному музеї "Меморіал жертв Голодомору" в Києві.
Триває прийом заявок на участь у Всеукраїнському конкурсі наукових, науково-дослідницьких проектів студентів та аспірантів на тему "Зберігаючи пам'ять про Голокост" від Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC).
Чому питання про кількість загиблих в роки Голодомору-геноциду досі актуальне? Як трапилось, що підрахунки досі тривають? Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" запрошує прослухати лекцію судово-медичного експерта Андрія Кіся "Судово-медичні аспекти дослідження Голодомору".
Чи оцінка демографічних втрат України внаслідок Голодомору є сферою науки чи ідеології? Як осмислення минулого може допомогти визначенню майбуття? Наскільки правдива українська демографічна статистика 1920–1930-х років? Чи реальні цифри втрат Голодомору в 7 мільйонів? Що Україні слід зробити для визнання світом Голодомору геноцидом? Про ці питання дебатуватимуть науковці публічно 13 вересня.
1 вересня 2018 року, за 85 днів до Дня пам’яті жертв Голодомору, який цього року відзначається 24 листопада, Україна і світ розпочинають вшановувати загиблих під час геноциду 1932-1933 років українців.
Професор Гарвардського університету Сергій Плохій навіть не уявляв, що може змінити погляд на українську історію, коли 5 років тому започатковував новий проект із Цифрової гуманістики «МАПА. Цифровий Атлас України».
Із нагоди 85-тих роковин Голодомору 1932-33 роківСвітовий конгрес українців (СКУ) закликає нащадків жертв Голодомору, які проживають у всіх куточках світу, долучитися до поширення обізнаності про Голодомор-геноцид на міжнародному, національному та місцевому рівнях.
Результати розрахунків, нанесені на карти, викликали здивування навіть у тих, хто працював над цим проектом. З'ясувалося, що, на відміну від попередніх періодів голоду, райони, найбільше вражені Голодомором, належать переважно до лісостепової зони, де вирощування зернових не є основною спеціалізацією.