Не лише кримські татари є жертвою теперішніх історичних фальсифікацій, але з огляду на поточну політичну ситуацію, саме кримцям сьогодні доводиться найтяжче.
Скільки людей насправді поховано у Биківні? Ким були жертви комуністичного режиму? Чи можна вважати Биківню найбільшим "полем смерті" Сталіна? Як комуністичний режим намагався знищити сліди злочину?
Сталінська влада пояснювала напад на Суомі, використовуючи майже ті самі словесні конструкції, що і Кремль у 2014-му, окупуючи Крим і організовуючи "сепаратистські" уряди так званих "ДНР" і "ЛНР".
Невротичні афекти колективної пам‘яті, вікова деменція свідків, політичний тролінг, марновірність преси, нехлюйство пропаганди і брак точного історичного знання – саме це формує уявлення запоріжців про історію свого міста під німецькою окупацією. Якщо таке лікується, то тільки одним – верифікацією інформації.
Документи і фотоматеріали з польських, британських, німецьких та радянських архівів розповідають про долі польських громадян — жертв двох тоталітарних режимів. Інститут національної пам’яті Польщі спільно із Українським інститутом національної пам’яті та Національним музеєм історії України запрошують відвідати виставку «Знищення польських еліт. Катинь-Акція АБ».
8 травня 2015 р. Україна вперше на державному рівні відзначила День пам'яті та примирення в день, коли нацистська Німеччина капітулювала. Тим самим відзначаючи завершення Другої світової війни відповідно до європейської традиції.
Комуністична окупація виявилася напрочуд успішною: колаборація набула нечуваних масштабів, а по собі радянські часи залишили позитивну історичну пам’ять у занадто значної частини населення. Прийшов час сказати собі та своїм дітям просту правду: ми жили у лайні й кровищі.
“Українці в лавах Об’єднаних Націй перемогли агресора” — серія інформаційних плакатів про 10 історій українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США.
Презентація проекту "Маки Пам’яті", приуроченого 70-й річниці перемоги над нацизмом 8 травня 1945 року, відбудеться в Мистецькому Арсеналі за участю дружини Президента України Марини Порошенко, Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича та Заступника голови адміністрації Президента України Ростислава Павленка.
Український інститут національної пам’яті запрошує на подіумну дискусію «Українські в’язні нацистських концтаборів: історія і пам’ять», присвячену Міжнародному дню визволення нацистських концтаборів.
До Биківні 9 квітня прибудуть Президенти обох країн, щоб віддати шану майже 22 тисячам польських військовополонених, яких 75 років тому знищив сталінський комуністичний режим.
15 березня 1939 року в місті Хуст було проголошено українську державу - Карпатська Україна. Вже за добу на неї було здійснено напад військами гортистської Угорщини. Подвиг оборонців Карпатської України, коротка історія народного здвигу, життя прем'єра Волошина - у спеціальному випуску програми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані".
Політруки і командири зазвичай вважали їх потенційними зрадниками, звинувачуючи в тому, що "поки ми кров проливали у боротьбі з ворогом, ви відсиджувалися, тож тепер змийте власною кров’ю провину окупації".
Трагічна доля Дрездена стала одним із жахливих символів тотальної війни. Чи бомбардування міста союзниками було виправдане військовою необхідністю? І тепер, через 75 років після знищення міста не вщухають гострі суперечки про війну, провину та відповідальність.