Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

АНОНС: Презентація книги Пйотра М. Маєвського "Коли спалахне війна? 1938. Аналіз кризи"

5 жовтня у Львові відбудеться презентація нової книжки видавництва "Локальна історія" - "Коли спалахне війна? 1938. Аналіз кризи" Пйотра М. Маєвського.

"Працювати задля миру до останньої хвилини". Уривок із книги Пйотра М. Маєвського "Коли спалахне війна? 1938. Аналіз кризи"

Як 1938-го Захід замість війни обрав ганьбу? У чому схожість між Гітлером і Путіним? Як Україна зламала прокляття Мюнхена – 1938? Про це у книжці польського історика Пйотра М. Маєвського «Коли спалахне війна? 1938. Аналіз кризи», яку в перекладі Андрія Павлишина видає видавництво «Локальна історія».

Суд РФ звинуватив Фінляндію у "воєнних злочинах" у Карелії під час Другої світової

Російський суд у Карелії визнав "воєнними злочинами і геноцидом радянського народу" дії Фінляндії у Карелії у роки Другої світової війни, коли вона намагалася повернути захоплені СРСР території.

Тімоті Снайдер: Тімоті Снайдер: Росія може програти цю війну

9 травня Росія святкує День Перемоги, вшановуючи розгром нацистської Німеччини у 1945 році. Всередині країни це ностальгія. У 1970-х роках радянський лідер Лєонід Брєжнєв створив культ перемоги. Росія за Путіна продовжила цю традицію. У лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до свого сусіда, консенсус полягав у тому, що Україна впаде за лічені дні. Успіх Москви не на полі бою, а в наших головах. Росія може програти. І вона повинна програти, заради світу – і заради себе самої.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

АНОНС: "Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни"

8 травня українські історики й політики говоритимуть за круглим столом "Ніколи знову? Виклики європейської політики пам’яті про Другу світову в контексті російсько-української війни".

Путін виправдовує Гітлера

Президент Росії Володимир Путін заявив, що в 1939 році Польща "змусила" Адольфа Гітлера почати війну.

Юрій Юзич: Єврейський націоналіст, який добровольцем вступив в УГА

Хаїм Кахане - єврейський націоналіст, який добровольцем вступив в УГА та брав участь - разом з українцями - у боях проти поляків у Львові. Опісля Хаїм служитиме в легендарній британській SAS (стане одним із тих про кого у 1967 році американці знімлять кіно "Тобрук"). А із створенням держави Ізраїль - буде одним із засновників десантно-штурмових військ ЦАХАЛ, начальником штабу першої роти, створеної у 1948 році.

Зоя Казанжи: "Кров стигне в жилах". Огляд книжки "Друга світова війна" Ентоні Бівора

Цю книжку я читала найдовше із усіх, які читала у своєму житті. Можливо, так співпало. Зараз взагалі багатьом складно читається. І я не виключення. Читаючи, я весь час ловила себе на думці: о, і у нас так! І саме так все починалось! І аргументи такі ж, і підходи; і заспокоєння чорта через поступки теж дуже схоже!

Сергій Волянюк: Майор Червоної армії, який перейшов у ряди УПА

У 2013-му, під час презентації книжки про Омеляна Польового, колишній вояк його загону Іван Джоджик ділився своїми спогадами про події вересня 1944-го, про командира "Остапа" та бої відділів УПА з НКВС. У цей же час ним велася мова про майора Червоної армії, який, за спогадом пана Івана, перебував при штабі загону ведучи роботу політрука. Тоді сприйняв цю інформацію не дуже серйозно, однак... З того часу минуло 10 років, пан Іван записав та видав свої спогади, а мені вдалося натрапити на сліди цього майора та ідентифікувати.

Андрій Здоров: Роль України та українців у Другій світовій війні

Для правильного розуміння ролі України та українців у Другій світовій війні, на чому зараз багато спекулює Кремль, та й радянського періоду історії України взагалі, на мій погляд, найкраще підходить формула, яку запопонував український правник і політолог, колишній редактор радіостанції УПА "Самостійна Україна", Богдан Галайчук в 1953 році: Україна - це нація поневолена, але державна.

АНОНС: дискусія «Перші совіти. Малознана окупація» до річниці вступу СРСР у Другу світову

Публічна дискусія до річниці подій 17 вересня 1939 р. «Перші совіти. Малознана окупація» відбудеться 18 вересня о 15:00 в Музеї війни.