деколонізація | Історична правда

Андрій Живʼюк: «Ну да, – я русский писатель, Владимир Короленко. Что ж из этого?»

Головне мотто захисників Королєнка, як і багатьох інших представників "руского міра": "не потрібно віддавати його Росії, він наш". В якості аргументів чуємо/читаємо: він родом з України, він писав про про Україну; він не міг послуговуватись у творчості українською мовою, бо час був такий, але він хотів її вивчити; Королєнко був демократом, противником самодержавства

6 травня 2022

5 травня 2022,
09:58

У Вінниці з Меморіалу Слави демонтували пам'ятник

Прибрали чотириметрових будьонівця, червоногвардійця та червоноармійця

Ярина Цимбал : Микола Бажан — поет, людина і проспект

Хто з вас пам'ятає Бажана в шкільній програмі? Не старайтеся, не зазирайте в підручники своїх дітей, — Бажана там давно немає. Після того як із програми викинули його ідеологічні радянські вірші, на заміну нічого не змогли знайти. І не тому, що інших не було

4 травня 2022

4 травня 2022,
09:52

В Івано-Франківську не перейменовуватимуть вулицю академіка Сахарова

Рішенням Івано-Франківської міської ради вулиця Андрія Сахарова залишатиметься і надалі з такою ж назвою

3 травня 2022,
16:09

У Дніпрі демонтували понад десяток радянських пам’ятних знаків

3 травня у місті комунальні служби демонтували понад десяток пам'ятних знаків, встановлених за радянських часів

2 травня 2022,
06:50

Чернігів очистили від Пушкіна

У Чернігові демонтували пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну

2 травня 2022,
06:24

З'явились офційні рекомендації щодо російських та радянських пам'яток в Україні

МКІП та УІНП розробили рекомендації щодо пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою Росії та СРСР

Роман Маленков: Вулиці Києва. Симиренки та волаюча несправедливість

Федір Симиренко, кріпак, який сам себе викупив, зробив неймовірну кар'єру промисловця. Кріпак Браницьких ще у 1819 році, у 1834 році власник першого в імперії цукрового піско-рафінадного заводу, перший "цукровий король" імперії, гласний (депутат) Одеської міської думи. Важко переоцінити його вклад у розбудову порту Одеси, навіть царський уряд оцінив вклад Федора Симиренка у розвиток економіки імперії, адже саме він збудував перший комбінат, перше робітниче селище... Але вулиці Федора Симиренка немає навіть в Одесі

1 травня 2022

28 квітня 2022,
08:37

Міський голова Харкова пообіцяв дерусифікувати місто

Міський голова Харкова Ігор Терехов пообіцяв перейменувати усі "російські" топоніми у місті. Але після перемоги над росіянами

27 квітня 2022,
17:12

Депутатка київської міськради пропонує вшанувати полк "Азов""

Депутатка київської міськради Олеся Пинзеник пропонує перейменувати на честь полку "Азов" вулицю Льва Толстого

26 квітня 2022,
16:51

На Волині знесли пам'ятник радянським прикордонникам

Радянські прикордонники входили до структури НКВД

26 квітня 2022,
10:54

КМДА збирає пропозиції щодо "російських" назв вулиць у столиці

Перейменуванню підлягає майже 300 вулиць, назви яких пов’язані з країною-агресором Росією та її союзником Білоруссю

25 квітня 2022,
15:03

КМДА анонсувала зміни з Аркою дружби народів

Одну скульптуру розберуть, іншу - огородять, а арку - перейменують

22 квітня 2022,
16:49

Україна позбувається радянських та російських монументальних символів

За останні дні ліквідовано ряд російських мілітарних символів у Волинській, Львівській, Чернівецькій, Житомирській та Чернігівській областях

Дерусифікація свідомості або українська нарація міського простору

Назви топонімів на честь представників російської науки та культури з'явилися на мапі Львова після 1945 року виключно для того, щоб засвідчити належність міста до російського культурного простору і підкреслити важливість російсько-української дружби. Через них, по суті, відбувалося просування і ствердження російського домінування. Об'єктивних причин зберігати ці урбаноніми й надалі немає. Російські діячі, на честь яких було перейменовано вулиці, жодним чином не були пов'язані зі Львовом, Галичиною чи Україною. Більшість з них це фігури локального значення, маловідомі у світі, особистості, які є частиною суто російського канону

21 квітня 2022 — Тарас Радь