Володимир Старик: Назар та Луція Данилюки. Якою була українська еліта Буковини до її знищення московськими окупантами

Іконою українського визвольного руху на Буковині останніми роками вважається подружжя Назарія і Луції Данилюків, ці персонажі Шекспірівського масштабу, життя та смерть яких дасться описати трьома поняттями – любов, вірність і зрада.

Створено історичний ресурс "Нескорена Буковина. Хроніки Опору"

Створено історичний ресурс "Нескорена Буковина. Хроніки Опору", присвячений національно-визвольному руху на Буковині в 40-х роках ХХ століття.

Володимир Старик: "Етнографічна карта Буковини" Аркадія Жуковського

Найважливішу картографічну працю академіка Аркадія Жуковського, яку первісно було видано в Парижі в 1956 році як додаток до збірника "Буковина - її минуле і сучасне", – а насправді як одну з найважливіших його складових частин, – перевидано новим накладом нещодавно в Чернівцях.

Володимир Старик: Іван Григорович – жертва румунського та совєтського терору

Іван Григорович був провідним актором-любителем українського театру, який діяв в 1930-х роках під егідою товариства "Буковинський Кобзар" в Чернівцях. Також був редактором чернівецького часопису "Самостійність". За свою українську націоналістичну діяльність Івана Григоровича було тричі засуджено румунським військовим судом – двічі в 1937 році в Чернівцях та в 1942 році в Яссах.

На Буковині відреставрували Хотинську фортецю

У середньовічній Хотинській фортеці на Буковині закінчили реставрацію мурів, які були в аварійному стані.

У Львівському скансені реставрують привезену з Буковини стодолу

У Музеї народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького стартували роботи з відновлення та реставрації кількох споруд, серед яких - велика стодола із села Бережонка Чернівецької області.

Микола Рябчук: Румунське місто з руським минулим

Чимало українців вважають південну Буковину "своєю" – достоту, як чимало румунів вважають "своєю" Буковину північну. В середні віки, аж до ХІV століття, Сучава згадувалась у літописах серед "руських" міст, тамтешня православна церква нележала до львівської митрополії, а молдовським господарем у 1372–1377 рр. був подільський князь із русько-литовського роду Юрій Корятович

Буковинську тайстру визнали надбанням національної культурної спадщини України

Буковинські та бессарабські тайстри стали національною культурною спадщиною України

Стертий з української пам’яті

Забуття, яке покриває сьогодні доктора Миколу Дрогомирецького, цього pater patria, одного з батьків нашої батьківщини, буковинської України, є докором усім нам – українській владі, українській церкві, всім українцям, байдужим до минулого і майбутнього їхнього народу і їхньої держави

З України намагалися вивезти до Росії старовинний іконостас. ФОТО

На Буковині прикордонники та митники виявили та вилучили старовинний іконостас, який приховано намагалася вивезти до Росії громадянка Молдови.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

На Буковині визначилися з датою відзначення 400-річчя Хотинської битви

Відзначення 400-річчя Хотинської битви пройде з 8 по 10 жовтня у центральній частині Хотина та на території фортеці.

ОУН та румунська меншина на Буковині

До цього часу іноді можна почути, нібито ОУН та українські повстанці боролися за етнічно чисту Україну, намагалися винищити іноетнічне населення на українських етнографічних землях чи в районах етнічно змішаного населення, щоб змінити на користь українців національний склад таких районів та забезпечити їх входження до української держави. Такі висновки робляться із подій польсько-українського протистояння на Волині та в Галичині, що є неправдивими. Водночас діяльність повстанців на Буковині значною мірою вносить корективи, а іноді і прямо перекреслює такі висновки.

Відзначення на Буковині 5-ї річниці проголошення Української Держави

У ніч на 30 червня 1946 року щонайменше в 19-ти населених пунктах 7-х районів області та безпосередньо в місті Чернівці одночасно з’явилися листівки з нагоди 5-ї річниці проголошення Української Самостійної Соборної Держави. Такою потужною пропагандистською акцією повстанці черговий раз нагадали про себе та підкреслили споконвічне бажання Буковини входити до незалежної Української держави.