У Національному музеї історії України у Другій світовій війні в межах виставкового проєкту «Український Схід» відбудеться показ документального фільму «Уламки», створеного знімальним цехом Артура Якубова.

Високий суд Лондона постановив, що заповіт принца Філіпа залишатиметься засекреченим 90 років, "щоб захистити гідність і репутацію" його вдови – королеви Єлизавети II.

Китайські вчені Університету Гуанчжоу встановили, що знайдені в 2018 році сліди рук і ніг в Кесанзі на Тибетському плато, які були залишені там 226 тисяч років тому, належать дітям.

Археологи «Кримського федерального університету ім. Вернадського», який окупаційна влада Росії створила у 2014 році, розрили могильник Опушки в Сімферопольському районі, де знайшли колекцію прикрас III століття.

У рамках львівського форуму видавців відбудеться дискусія «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 рр.», присвячена виходу першого видання в рамках однойменної дослідницької програми «Українські жертви Холмщини та південного Підляшшя у 1939–1944 рр.».

Уже вдруге Музей Голодомору вирушив у масштабну експедицію Україною, щоб записати свідчення тих, хто пережив страшні 1932-1933 роки.

Археологи виявили, що скульптури верблюдів та коней в натуральну величину в Саудівській Аравії насправді датуються приблизно 6000 роком до Р.Х., хоча спочатку їх датували початком нашої ери. Це відкриття робить їх майже вдвічі старшими за британський Стоунхендж, який датується приблизно 2500 роком до Р.Х.

Ситуація з правами людини в окупованому Росією Криму та місті Севастополі продовжує погіршуватися, а об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та інші культурні пам'ятки зазнають варварського поводження і розграбування з боку окупаційної влади.

Депутатка Одеської міськради Олександра Ковальчук, яка донедавна працювала заступницею директора Одеського художнього музею з розвитку, призначена в.о. директора цього закладу. Конкурс на цю посаду оголосять згодом.

У Львові у конференц-залі нового колегіуму УКУ відбудеться дискусія та презентація нових видань видавничої серії: "Україна. Європа: 1921-1939".

Під час дослідження колекції Національного художнього музею знайдені дві картини Федора Кричевського, які майже 80 років були підписані "невідомий автор".

У Великій Британії вперше за понад 60 років почався ремонт Стоунхенджу, планується відремонтувати тріщини та дірки в каменях.

Американська компанія Colossal Biosciences разом із професором генетики із Гарвардської медичної школи Джорджем Черчем планують «воскресити» шерстистих мамонтів, які вимерли десятки тисяч років тому, за допомогою генної інженерії.

Державна архівна служба в межах проєкту «Архів українського німого кіно – онлайн» виклала в загальний доступ перші оцифровані документи Центрального кінофотофоноархіву імені Г. Пшеничного.

У Києві відбудеться Акція пам’яті Георгія Ґонґадзе, приурочена до 21-х роковин вбивства українського журналіста. Акцію організовує Премія імені Георгія Ґонґадзе у партнерстві з Центром прав людини ZMINA.

У нових підручниках з історії Білорусі для 11-го класу шкіл немає згадування про першого керівника країни після розпаду Радянського Союзу Станіслава Шушкевича і лауреатку Нобелівської премії з літератури Світлану Алексієвич. Шушкевич і Алексієвич після президентських виборів 2020 року виступили з різкою критикою Олександра Лукашенка.

Це історії політичних в’язнів радянського окупаційного режиму. Шість психологічних портретів написала журналістка Христина Коціра.

У неділю, 12 вересня, у Львові відкрили мурал, присвячений Станіславу Лему. Подію приурочили до 100-річчя львівського письменника-фантаста.

Про 30 років становлення «історичної незалежності» — в новій книзі історика, екс-очільника Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, яку він представить на Форумі видавців у Львові.

До Дня українського кіно Державна архівна служба України презентує онлайн-доступ до низки шедеврів вітчизняного кінематографу, створених ще у 1920-30-ті роки в Україні – «Архіву українського німого кіно» на пресконференції.