Історики масово йдуть у ЗСУ та тероборону. ОНОВЛЮЄТЬСЯ

З відновленням російської агресії проти України тисячі істориків змінили перо на багнети та доєднались до Збройних Сил України та батальйонів територіальної оборони

 

До збройних сил та територіальної оборони уже зголосилися сотні істориків. Серед них:

Вахтанг Кіпіані – головний редактор сайту Історична правда;

Володимир Бірчак – заступник головного редактора Історична правда;

Борис Черкас – співробітник Інституту історії України НАН України;

В'ячеслав Зайцев – Національний заповідник Хортиця;

Антон Дробович – голова УІНП;

Володимир В'ятрович - народний депутат, екс-голова УІНП;

Роман Кулик - УІНП;

Сергій Годлевський – історик;

Іван Гоменюк – історик;

Микола Лазарович – Західноукраїнський національний університет;

Максим Плахотний - проєкт Україна Інкогніта;

Олесь Федорук - історик;

Олексій Коробов - музей історії зброї (Запоріжжя);

Олександр Волох - музей історії зброї (Запоріжжя);

Валерій Нефьодов - історик;

Максим Остапенко - історик;

Євген Луняк - історик,

Дмитро Каюк - історик,

Данило Гурін - заступник директора з наукової роботи в Музеї-майстерні Кавалерідзе в Києві,

Максим Свєжєнцев - історик,

Тарас Гайдук - екскурсовод, історик (Ужгород),

Микола Кравченко - історик, докторант Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України,

Михайло Ковальчук - Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського,

Максим Осадчук - аспірант кафедри історії Українського католицького університету,

та тисячі інших істориків та історикинь, що не стали публічно оголошувати своє рішення.

Слава Україні! Героям Слава!

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.