«Звіти для Шухевича»: у мережі опублікували документи віднайденого архіву УПА

До 80-ї річниці створення Української повстанської армії Центр досліджень визвольного руху виклав першу частину оцифрованих документів з архіву повстанців

Папери знайшли у молочному бідоні та металевій скриньці на Івано-Франківщині. Історики говорять про те, що чимало документів з архіву призначалися головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу.

 

"Нам вдалося встановити номер підпільної пошти "612". Цей номер належав Головному командиру УПА, а також Голові Бюро Проводу ОУН — Роману Шухевичу. Найбільше конвертів із матеріалами з цього архіву адресувалися саме на цей номер.

Враховуючи, що в архіві є різні документи, як хроніки сотень УПА, звіти із теренів, описи боїв тощо, а також, що ці матеріали находили із різних територій, — Львівщина, Тернопільщина, Станіславівщина, Закерзоння.

Ми припускаємо, що цей архів комплектувався для використання  Проводом ОУН, а так як в цей час на території Рогатинщини перебував Роман Шухевич, то й матеріали надходили на його адресу", — пояснює Руслан Забілий, к.і.н., генеральний директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" і член вченої ради Центру досліджень визвольного руху.

Колекцію з понад 30-ти документів публікує Центр досліджень визвольного руху на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

До збірки увійшли:

  • відомості про сотні "Гайдамаки" та "Орли";

  • хроніки сотень "Чорноморці", "Бурлаки", "Рубачі";

  • звіти відділів УПА воєнних округ "Буг" та "Говерля";

  • дані про власні та ворожі втрати в людях і майні від переходу фронту;

  • "Два етапи УПА (Спроба огляду повстання і дій УПА в період німецької окупації)", тощо.

Архів віднайшли у Стратинських лісах Рогатинського району на Івано-Франківщині у 2019 році. Важливим елементом цього архіву є хроніки сотень "Сірі Вовки" та "Бурлаки" із воєнної округи "Лисоня". Документи не публікувалися раніше і вперше стануть доступними для всіх зацікавлених після майже 80-ти років із дня їхнього створення.

Збірка містить відомості про формування декількох сотень УПА, вишкільні табори, побут, рейди та інші події з їхнього життя. Наприклад, в одній з хронік мова йде про проповідь для воїнів та спільну вечерю зі священиками, святкування Зелених свят, організацію при сотні курсів санітарів та мінерів. Окрім цього хроніки доповнені поезіями, що присвячені сотні, описи свят супроводжуються детальними згадками про традиції, пісні, тощо.

Серед документів колекції — інформація про підвищення у ступенях та нагородження Хрестами бойової заслуги вояків УПА з переліком їхніх псевдо.

Також архів містить заклик до селян Прикарпаття саботувати хлібозаготівельну кампанію більшовицької влади: "Не дозвольте, щоб на Вашій праці росла сталінська імперія, новітня тюрма народів… Ні зерна сталінській клітці з нового врожаю Зривайте пляни "державних" хлібозаготівель… Геть нелюдський грабунок хліба з українського села!".

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті понад 32,5 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.