Унікальні речі родини Леонтовичів передали на реставрацію

Вінницький обласний краєзнавчий музей передав на реставрацію унікальні речі, які належали родині творця легендарного «Щедрика» Миколи Леонтовича, - піаніно та килим

Про це на пресконференції повідомила директорка Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька, передає Укрінформ.

 

Музей виграв грант посольства США зі збереження культурної спадщини (Фонд AFCP) на реставрацію предметів родини композитора Миколи Леонтовича - зокрема килима та піаніно, клавіш якого торкалася рука композитора.

"Ми підготували усі документи, дотрималися всіх процедур для підготовки гранту й підписання угоди з посольством США, провели процедури тут на місці і сьогодні констатуємо, що Національний науково-дослідний реставраційний центр України забрав піаніно. Доправили його на реставрацію спеціальним транспортом, який займається перевезенням особливо цінних предметів", - розповіла Висоцька.

За її словами, музейники сподіваються, що незабаром оновлений інструмент повернеться до с. Марківка, де розташований меморіальний музей Миколи Леонтовича – відокремлений підрозділ обласного краєзнавчого.

Піаніно, якого торкалася рука Леонтовича, у 70-х роках минулого століття передала в музей його донька Галина. Наразі інструмент дуже пошкоджений короїдом, клавіші спрацьовані, частину їх утрачено, зазнали корозії металеві деталі та декоративне литво тощо. Піаніно вже ніколи не буде повноцінним концертним інструментом, але як меморіальна річ зберігатиметься у музеї.

Значно пошкоджений і килим, який належав родині композитора. За оцінками фахівців реставраційного центру, обидва експонати є аварійними і дуже нестабільними.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.