Щоденник Пилипа Орлика буде виставлений у Батурині

Очільники зовнішньополітичних відомств України Дмитро Кулеба та Франції Жан-Ів Ле Дріан домовилися організувати експозицію щоденника до 350-річчя з дня народження гетьмана Пилипа Орлика

"Діарій" Пилипа Орлика охоплює кілька років життя Гетьмана у вигнанні, описуючи як його особисте життя, так і політичну діяльність. Щоденник датується 1720-1733 роками і є важливим історичним джерелом середини XVIII сторіччя.

 

Наразі щоденник зберігається в архіві Міністерства Європи та закордонних справ Франції.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив: "Я вдячний своєму колезі Жан Іву Ле Дріану за готовність спільно працювати над експозицією в Україні оригіналу подорожнього щоденника нашого легендарного Гетьмана Пилипа Орлика. Рід Орликів зв'язує Україну та Францію міцними історичними зв'язками, оскільки син Гетьмана Григорій Орлик відіграв важливу роль у французькій дипломатії XVIII століття. Сподіваюся, що восени унікальний щоденник українського гетьмана вперше за майже 300 років після створення прибуде до незалежної та суверенної Української держави. Це буде історична подія для України".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.