Щоденник Пилипа Орлика буде виставлений у Батурині

Очільники зовнішньополітичних відомств України Дмитро Кулеба та Франції Жан-Ів Ле Дріан домовилися організувати експозицію щоденника до 350-річчя з дня народження гетьмана Пилипа Орлика

"Діарій" Пилипа Орлика охоплює кілька років життя Гетьмана у вигнанні, описуючи як його особисте життя, так і політичну діяльність. Щоденник датується 1720-1733 роками і є важливим історичним джерелом середини XVIII сторіччя.

 

Наразі щоденник зберігається в архіві Міністерства Європи та закордонних справ Франції.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив: "Я вдячний своєму колезі Жан Іву Ле Дріану за готовність спільно працювати над експозицією в Україні оригіналу подорожнього щоденника нашого легендарного Гетьмана Пилипа Орлика. Рід Орликів зв'язує Україну та Францію міцними історичними зв'язками, оскільки син Гетьмана Григорій Орлик відіграв важливу роль у французькій дипломатії XVIII століття. Сподіваюся, що восени унікальний щоденник українського гетьмана вперше за майже 300 років після створення прибуде до незалежної та суверенної Української держави. Це буде історична подія для України".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.