У Павлограді чоловік підпирав дах середньовічним мечем

Чоловік у 1986 році придбав будинок, на подвір'ї якого знайшов "шматок заліза", яким підпер покрівлю. Тепер виявилось, що це - середньовічний меч

Мешканець Павлограда Леонід Аксьоненко подарував місцевому музею меч часів Середньовіччя. Чоловік кілька десятиліть використовував артефакт у господарстві, поки не зрозумів його реальну цінність.

 

Про це повідомили на Facebook-сторінці Павлоградського історико-краєзнавчого музею.

Зазначають, що ще у 1986 році Леонід Аксьоненко придбав будинок, на городі якого була купа сміття. Там і знайшов "шматок заліза", який вирішив використати як опору для навісу.

"Час йшов. З появою інтернету для нас стала доступна будь-яка інформація. І одного разу на безмежних просторах інтернету Леонід Павлович побачив давні мечі, знайдені археологами, і зрозумів, що залізна палиця, яка підпирає його навіс, ніщо інше як давній меч, пошкоджений часом", – йдеться у повідомленні.

Тож в рамках акції "Подаруй музею експонат" чоловік вирішив передати реліквію фахівцям.

У музеї підкреслюють, через недбале зберігання меч отримав значні пошкодження. Це ускладнює його ідентифікацію, та все ж артефакт у непоганому стані.

"Вивчення меча дає змогу припустити, що він належить до періоду раннього Середньовіччя. Меч має обоюдогострий клинок завдовжки 70 сантиметрів та завширшки 3,5 сантиметри. Його вага – понад кілограм. Такі мечі мають невиражене вістря. Колоти таким мечем неефективно, він був розрахований на нанесення рубальних ударів. Меч потребує реставраційних робіт для остаточного визначення періоду побутування та приналежності до тієї чи іншої культури", – розповіли у музеї.






Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.