У Києві презентували айдентику до 300-річчя Сковороди

У Києві представили офіційну айдентику національної кампанії «Світ Сковороди», підготовлену до 300-річчя від дня народження визначного українського філософа та письменника

Презентація відбулася в Музеї Національного університету "Києво-Могилянська академія".

 

Айдентику національного проєкту "Світ Сковороди" розробив переможець мистецького конкурсу МКІП - комунікаційна агенція Postmen у партнерстві з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем.

Більше про брендбук проєкту можна дізнатися на сайті МКІП та Держмистецтв, де він доступний для використання державними і приватними ініціативами, що присвячені 300-річчю філософа.

Про 300-денну кампанію до дня народження філософа розповіла також директор консалтингової групи компанії One Philosophy Юлія Гуменяк.

"Ми сьогодні презентуємо проєкт, який став переможцем конкурсу ідей. Проєкт, який стартує зі сторінки в Інстаграмі, де діджиталізований Сковорода буде 300 днів спілкуватися з українцями. Спілкуватися він буде в ролі ментора, наставника, друга, адже його філософія по суті залишається такою ж актуальною, як і у 18 сторіччі. В час, коли наша свобода вкотре під загрозою, нам здається, що такий проєкт знайде особливий відгук в серцях українців, адже шлях до свободи довгий і кожному з нас варто з цією самоідентифікацією, до якої закликає Сковорода, і знайти перш за все внутрішню свободу, яка дасть нам сили, дасть нам стійкість до будь-яких викликів", - розповіла Гуменяк.

З наступного тижня запрацює онлайн платформа www.skovoroda.today, яка матиме вигляд чату зі Сковородою, де кожен користувач матиме змогу поставити йому питання та отримати відповідь.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.