У Києві презентували айдентику до 300-річчя Сковороди

У Києві представили офіційну айдентику національної кампанії «Світ Сковороди», підготовлену до 300-річчя від дня народження визначного українського філософа та письменника

Презентація відбулася в Музеї Національного університету "Києво-Могилянська академія".

 

Айдентику національного проєкту "Світ Сковороди" розробив переможець мистецького конкурсу МКІП - комунікаційна агенція Postmen у партнерстві з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем.

Більше про брендбук проєкту можна дізнатися на сайті МКІП та Держмистецтв, де він доступний для використання державними і приватними ініціативами, що присвячені 300-річчю філософа.

Про 300-денну кампанію до дня народження філософа розповіла також директор консалтингової групи компанії One Philosophy Юлія Гуменяк.

"Ми сьогодні презентуємо проєкт, який став переможцем конкурсу ідей. Проєкт, який стартує зі сторінки в Інстаграмі, де діджиталізований Сковорода буде 300 днів спілкуватися з українцями. Спілкуватися він буде в ролі ментора, наставника, друга, адже його філософія по суті залишається такою ж актуальною, як і у 18 сторіччі. В час, коли наша свобода вкотре під загрозою, нам здається, що такий проєкт знайде особливий відгук в серцях українців, адже шлях до свободи довгий і кожному з нас варто з цією самоідентифікацією, до якої закликає Сковорода, і знайти перш за все внутрішню свободу, яка дасть нам сили, дасть нам стійкість до будь-яких викликів", - розповіла Гуменяк.

З наступного тижня запрацює онлайн платформа www.skovoroda.today, яка матиме вигляд чату зі Сковородою, де кожен користувач матиме змогу поставити йому питання та отримати відповідь.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.