У Рівному реставратор відтворив персні часів Київської Русі. ФОТО

Дві версії перснів часів Київської Русі, знайдених археологами на Волині, відтворив рівненський умілець-реставратор.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив дослідник історії краю, ініціатор створення парку історичної реконструкції "Городище "Оствиця", що у Рівному, Юрій Ойцюсь.

 

"Торік на замовлення культурно-археологічного центру "Пересопниця" археологи в урочищі Пастівник робили розкопки, під час яких знайшли різночасові скляні й металеві прикраси.

Серед них – кілька перснів, датованих XII-XIII століттями. Вони траплялись під час досліджень на полі Берестецької битви. Копію-репліку двох таких перстенів і виготовив рівненський майстер-реставратор Ігор Лисиця", - розповів Ойцюсь.

 

За його словами, для парку історичної реконструкції "Городище "Оствиця", що у Рівному, – це вже не перший археологічний артефакт.

Так, у майстерні, що діє на території парку, умільці виготовили версії ножа, знайденого на Дорогобузькому городищі у 80-х роках минулого століття в культурному шарі часів погрому міста монголо-татарами в середині ХІІІ ст.

 

Відтворено і романський меч того ж століття, тогочасні фібули-застібки. Окрім цього, у парку історичної реконструкції за архівними матеріалами виготовлять давні побутові, ужиткові речі. Зокрема, це – варязькі стіл і скриня.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.