Спецпроект

Ізраїль визнав ще сімох українців Праведниками народів світу

Держава Ізраїль нагородила сімох українських громадян медалями Праведників народів світу – людей, які, ризикуючи власним життям, рятували євреїв у роки Другої світової війни.

Церемонія вручення нагород ізраїльським посольством відбулася у Києві в Національному музеї історії України часів Другої світової війни, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Так, звання Праведників народів світу присвоєно: Петрові Павловському (посмертно) та його брату Гнатові Павловському (посмертно) за порятунок Міхаєля Грінштейна та його батька Шмуеля, дружини, трьох дітей і двох родичів: Ісаака Подежви та Роні Шварцберг. Нагороди отримали онуки братів Анатолій та Володимир Павловські.

Нагородили також Олександру Байнак (посмертно) за порятунок Хани Шварцман та Леоніда Сітковецького. Нагороду отримала правнучка Олександри Анастасія Байнак.

Також нагороджено Юлію Банько (посмертно) за порятунок Давида та Бенека Зонненштейнів. Нагороду передадуть племінниці Юлії Владиславі Івановій та її сину.

Нагородили й Ольгу Конахевич (посмертно) за порятунок Белли Клеваневської. Нагороду отримала її онука Ольга Конахевич.

Нагородили Павла та Марію Натарович (посмертно) за порятунок Раї Агранович-Задери. Нагороду отримала дочка праведників Іраїда Козачук.

"Сьогодні ми називаємо тих, хто рятував євреїв, - героями, праведниками, а те, що вони зробили, - подвигом. Але я певен, що для них самих у тому, що вони зробили, не було нічого героїчного. Для них самих це була нормальна людська реакція – пустити в дім, нагодувати, захистити, врятувати життя", - зазначив на церемонії посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський.

Директор Національного музею Юрій Савчук зазначив, що цей захід є застереженням і нагадуванням про людяність і подвиг тим, хто сповідує ідею війни і агресії сьогодні.

Церемонію нагородження також відвідали посол ФРН в Україні Анка Фельдгузен та голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.


За даними посольства Ізраїлю на 1 січня 2021 року, звання Праведника народів світу було присвоєне 2673 українцям. За кількістю Праведників Україна посідає четверте місце у світі після Польщі, Нідерландів та Франції.

Звання "Праведник народів світу" присуджується Державою Ізраїль тим, хто в роки Другої світової війни рятував євреїв від знищення, на території Європи, окупованій нацистами. Визнані отримують медаль і почесну грамоту, а їх імена увічнюють у Яд Вашем на Горі пам'яті в Єрусалимі.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.