Спецпроект

Фільм "Безголосся" про Голокост на Львівщині можна переглянути онлайн. ВІДЕО

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту в Україні відбулась онлайн-прем’єра документального фільму “Безголосся”.

Стрічку про Голокост на Львівщині, зняту громадською організацією "Після тиші", уже можна переглянути у відкритому доступі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

У фільмі йдеться про долю єврейського населення містечка Турка Львівської області під час Другої світової війни. Авторам стрічки вдалося записати спогади останніх свідків вбивств євреїв у цьому місті.

Фільм "Безголосся" - це своєрідне переплетення голосів минулого та сучасного, коли кадри міського простору, початку 1990-х років та сучасні, чергуються з оповідями місцевих жителів – носіїв пам'яті та постпам'яті про їхніх єврейських сусідів.

Перед початком Другої світової війни євреї були найбільшою етнічною групою у Турці — понад 40% від загальної кількості населення. З 4,5 тисячі євреїв, які там проживали, вижили лише кілька десятків. Більшість жертв вивезли та вбили у газових камерах табору смерті в Белжеці, а близько тисячі ‒ розстріляли в самому містечку.

Команді організації "Після тиші" вдалося не лише записати спогади останніх очевидців тих моторошних подій, але й знайти унікальні кадри, які були відзняті американським журналістом Девідом Лі Престоном у 1992 році.

Фільм "Безголосся" створений у 2021 році громадською організацією "Після тиші" спільно з Wanna production у межах проєкту "Мережа пам'яті" Фонду "Меморіал убитим євреям Європи" за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.