Спецпроект

У Києві відбувся показ фільму про Голокост в Італії

У День пам’яті жертв Голокосту 27 січня в столичному в кінотеатрі «Жовтень» відбувся спеціальний показ оскароносного фільму «Сад Фінці-Контіні», присвяченого трагічним подіям в Італії кінця 30-х років

Як повідомляють кореспонденти Укрінформу, показ організований Київським міжнародним кінофестивалем "Молодість".

 

"Кінофестиваль "Молодість" разом із посольством Італії та Італійським інститутом культури в Україні вже другий рік поспіль організовує спеціальний вечір у День пам'яті жертв Голокосту — найбільшої, мабуть, трагедії ХХ сторіччя. Трагедії, яка своїм відлунням і сьогодні є для нас дуже болючою і важливою темою. Фестиваль "Молодість" неодноразово показував фільми, присвячені цій темі. І я сподіваюсь, що в майбутньому зрозуміють ці уроки минулого і пам'ятатимуть цю трагедію, яка не має повторитися", - сказав на брифінгу, що передував події, генеральний директор КМКФ "Молодість" Андрій Халпахчі.

У свою чергу головний рабин України Яків Дов Блайх подякував організаторам та учасникам проєкту і наголосив, що дуже важливо пам'ятати та не забувати про цю трагедію.

"Дуже важливо знати про цю трагедію не тільки через минуле, а й через майбутнє. І всі засоби є правильні, щоб пам'ятати про це. Звичайно, через культуру ми можемо дізнаватися більше, завдяки фільмам ми можемо відчувати це, через трагедії ми маємо духовно перейнятися цим, помолитися за тих, кого втратили в Бабиному Яру і взагалі під час Голокосту", - підкреслив він.

Директор Італійського інституту культури в Україні Едоардо Крісафуллі передав вітання учасникам та гостям від Посла Італійської Республіки в Україні П'єра Франческо Дзадзо. Він зазначив, що в Італії законом встановлено День пам'яті жертв Голокосту — 27 січня, в день, коли 1945 року війська Першого Українського фронту звільнили в'язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц.

"Для нас моральний та політичний обов'язок — пам'ятати це. У фільмі "Сад Фінці-Контіні" ми можемо спостерігати, якими розгубленими були євреї Італії, коли були встановлені закони Беніто Муссоліні 1938 року. Але головне — це послання надії, тому що цінності італійської конституції, які є також цінностями Європейського Союзу, Європейської цивілізації, наголошують на рівності всіх людей і на боротьбі з дискримінацією. Тому перш за все ми пам'ятаємо, але ми також знаємо, що з попелу цих жахливих подій народилася нова Європа", - сказав Едоардо Крісафуллі.

Фільм "Сад Фінці-Контіні" видатного італійського режисера Вітторіо Де Сіка здобув премію "Оскар" як найкращий фільм іноземною мовою у 1972 році, нагороду "Давид ді Донателло" та низку інших престижних фестивальних та професійних кінонагород.

Події фільму відбуваються наприкінці 1930-х років у місті Феррара на півночі Італії. Саме тоді уряд Муссоліні ухвалює закони, які утискають права єврейського народу, на євреїв в Італії починається справжнє полювання, люди змушені ховатися, їм заборонене усе людське. Багата й аристократична єврейська сім'я Фінці-Контіні впевнена, що ці процеси та закони її не зачеплять. Молоді люди відмовляються вірити в небезпеку, що насувається, і можливість війни.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.