У Харкові стався вандалізм щодо дошки Шевельову

У Харкові вандали закидали яйцями нещодавно відновлену меморіальну дошку мовознавцю Юрію Шевельову і обмалювали стіну будинку

Невідомі закидали яйцями меморіальну дошку мовознавцю Юрію Шевельову у Харкові на будинку по вулиці Римарській, 22 з боку Сумської. Під дошкою також з'явилася закреслена свастика.

 

Як повідомляє кореспондент Суспільного, працівники магазинів на першому поверсі будинку помітили пошкодження вранці 27 січня. Вони припускають, що невідомі діяли вночі або під ранок.

До меморіальної дошки прийшли поліцейські. Вони оглянули місце події та сфотографували його.

Один з ініціаторів відновлення дошки — харків'янин Вадим Поздняков сказав Суспільному, що сьогодні дошку відмиють та офіційно повідомлять про напад до правоохоронних органів. Представники громадськості розглядають питання встановлення відеонагляду біля дошки.

Дошка Шевельова вдруге зазнає нападу у Харкові. У 2013 році, коли проти увічнення науковця виступала міська влада, її повністю розбили. Ініціативна група харків'ян вирішила відновити дошку, у квітні 2021 року оголосили збір коштів. Необхідну суму зібрали за десять днів.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.