АНОНС: прем’єра документальної стрічки про тюрму НКВС у Дрогобичі

Фільм виходить 27 січня на всіх регіональних телеканалах «Суспільного мовлення» та на YouTube

Студія документальних фільмів DocNoteFilms представляє новий проєкт "Тюрма на Стрийській". Він розповідає історію викриття злочинів комуністичного режиму у західноукраїнському місті Дрогобичі, де будівля колишнього повітового суду перетворилася на катівню та місце поховань сотень безвинних жертв. Тизер можна переглянути за посиланням.

На вулиці Стрийській, 3, знаходиться фізико-математичний факультет Дрогобицького Педагогічного Університету – гарна споруда початку ХХ століття. Її збудували як повітовий суд за часів Австро-Угорської імперії, згодом її використовувала як суд Польща. Але все змінилося з початком Другої світової війни та трьома хвилями окупації: радянської, німецької та знову радянської. Комуністичний режим перетворив будівлю на тюрму з катівнею, де були знищені ті, хто підпав під клеймо "ворога народу". А у 1959-му цю споруду віддали університету.

Тривалий час страшна історія будівлі зберігалася лише у переказах місцевих мешканців, і тільки на початку 90-х правда вийшла назовні: були проведені перші дослідження, розкопки та перепоховання жертв.

Ідея створення стрічки належить ініціативній групі дрогобичан – о. Тарасу Гарасимчуку, Миколі Походжаю, Володимиру Пограничному та Олені Куртяк. Це спроба візуалізувати усну історію місця, яку знали і переповідали практично всі жителі Дрогобича та довколишніх сіл, для інших міст та містечок України, та нагадати про наслідки радянського "визволення".

Продюсер стрічки Сергій Малярчук розповідає:

"Для мене, як дрогобичанина, робота над цим фільмом була особливо відповідальною. Адже історію про тюрму на Стрийській знав чи не кожен мешканець міста. Але масштабний злочин, який був скоєний за часів правління совітів у Дрогобичі, так і не був належним чином висвітлений та засуджений суспільством. А не покаране зло продовжувало існувати. 

Неможливо показати всю трагедію у відносно короткому документальному фільмі, але вважаю, що ця робота ще раз приверне увагу істориків, науковців і творчої інтелігенції до цієї історії створення та сприятиме створенню більш масштабних проектів". 

Прем'єра фільму "Тюрма на Стрийській" відбудеться 27 січня о 21:15 на регіональних каналах Суспільного: "UA: Київ"; "UA: Вінниця"; "UA: Волинь"; "UA: Дніпро"; "UA: Донбас"; "UA: Житомир"; "UA: Закарпаття"; "UA: Запоріжжя"; "UA: Карпати"; "UA: Кропивницький"; "UA: Львів"; "UA: Миколаїв"; "UA: Одеса"; "UA: Полтава"; "UA: Рівне"; "UA: Суми"; "UA: Тернопіль"; "UA: Харків"; "UA: Херсон"; "UA: Поділля"; "UA: Черкаси"; "UA: Буковина"; "UA: Чернігів".

Крім того, після телерелізу стрічка з'явиться на YouTube-каналі DocNoteFilms.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.