АНОНС: презентація нового онлайн-ресурсу ЦДАВО

ЦДАВО надає онлайн-доступ до 6 тисяч архівних справ 17 архівних фондів, які висвітлюють боротьбу українського народу за незалежність та державність у часи Української революції 1917-1921 років. Ресурс буде доступний користувачам у режимі 24/7

27 січня о 14:00 у Укрінформі відбудеться презентація онлайн-ресурсу Центрального державного архіву вищих органів влади та управління.

 

Учасники:

Анатолій Хромов – Голова Державної архівної служби України, кандидат історичних наук; 

Лариса Левченко – директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, доктор історичних наук; 

Кирило Вислобоков – директор ПП "Архівні інформаційні системи", кандидат історичних наук.

До ресурсу завантажено понад 6 тисяч архівних справ 17 архівних фондів, які висвітлюють боротьбу українського народу за незалежність та державність у часи Української революції 1917-1921 років. У подальшому "Архіум" ЦДАВО України поповнюватиметься цифровими копіями архівних фондів з історії України ХХ століття і вже у 2022 році досягне одного мільйона копій аркушів документів.

До участі у презентації запрошуються вчені-дослідники періоду Української революції 1917-1921 рр., історики, музейники, архівісти, представники українських вишів, журналісти, громадськість.

Відкривається доступ, зокрема, до таких архівних фондів:

Фонд 9 – Міністерство народного господарства Української Народної Республіки, Київ, Кам'янець-Подільський, Тарнів, 1919-1922, 771 справа;

Фонд 799 – Міністерство внутрішніх справ Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 33 справи;

Фонд 1065 – Рада народних Міністрів Української Народної Республіки, Київ, Кам'янець-Подільський, Тарнів, 1918-1923, 1077 справ;

Фонд 1072 – Міністерство сповідань Української Народної Республіки, Київ, Вінниця, Проскурів, Рівне, Кам'янець-Подільській, Станіславів, Тарнів, 1918-1922, 343 справи;

Фонд 1076 – Військове міністерство Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 69 справ;

Фонд 1078 – Головне управління Генерального штабу УНР, Київ, Жмеринка, Рівне, Кам'янець-Подільський, 1918-1930, 474 справи;

Фонд 1113 – Управління преси та інформації Української Народної Республіки, Київ, Вінниця, Рівне, Кам'янець-Подільський, 1917-1925, 375 справ;

Фонд 1115 – Українська Центральна Рада, Київ, Житомир, 1917-1918, 85 справи;

Фонд 1429 – Канцелярія Директорії Української Народної Республіки, Київ, Кам'янець-Подільський, Польща, Чеські та Словацькі землі, 1917-1938, 314 справ;

Фонд 2094 – Народне міністерство шляхів Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 18 справ;

Фонд 2200 – Міністерство шляхів Української Держави, Київ, 1916- 1919, 295 справ;

Фонд 2201 – Міністерство освіти Української Держави, Київ, 1918- 1919, 1982 справи;

Фонд 2537 – Міністерство шляхів сполучення Української Народної Республіки, Київ, Вінниця, Кам'янець-Подільський, Станіславів, Тарнів, 1918-1922, 540 справ;

Фонд 3006 – Міністерство генерального писарства Української Народної Республіки, Київ, 1918, 2 справи;

Фонд 3084 – Міністерство торгу і промисловості Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 14 справ;

Фонд 3809 – Петлюра Симон Васильович (1879-1926) – політичний, державний і військовий діяч, член Української Центральної Ради, Голова Директорії УНР, Головний отаман військ УНР, 1916-1926, 19 справ;

Фонд 4146 – Державний сенат Української Народної Республіки, Київ, 1919, 834 справи.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформуhttps://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.