АНОНС: круглий стіл «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти»

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту вже в пꞌятнадцятий раз відбудеться круглий стіл «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти». За ініціативи Українського центру вивчення історії Голокосту у співпраці з Goethe-Institut в Україні міжнародні експертки та експерти презентують та обговорюють актуальні теми та нові імпульси

27 січня о 10 годині відбудеться відбудеться круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти".

В цьому році в центрі уваги будуть аспекти культури пам'яті, передусім 80 роковин від початку Голокосту.

 

В офіційному відкритті заходу вшанування памꞌяті у приміщенні Goethe-Institut в Україні братимуть участь представниці і представники посольств Ізраїлю, Німеччини, Великої Британії, а також директор Українського інституту національної памꞌяті і директор Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Відкриття пройде в режимі онлайн; презентації і дискусії можна буде відслідковувати у соціальних мережах на наших каналах. Дискусія між референтами освітньої панелі та панелі культури памꞌяті відбуватиметься у студії в Goethe-Institut в Україні, що прилаштована для онлайн-трансляції. Результати наукових досліджень будуть представлені онлайн.

Ініціаторки та ініціатори особливо іноваційних та цікавих форматів культури памꞌяті, серед яких концепція проєкту PastFutureArt щодо вшанування памꞌяті жертв Шоа в Одесі, а також музично-театрального проєкт "Songs for Babyn Yar", що відбувся 7. грудня 2021 року в Києві, представлятимуть свої проєкти у форматі онлайн-презентацій і відповідатимуть на запитання.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.