АНОНС: круглий стіл «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти»

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту вже в пꞌятнадцятий раз відбудеться круглий стіл «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти». За ініціативи Українського центру вивчення історії Голокосту у співпраці з Goethe-Institut в Україні міжнародні експертки та експерти презентують та обговорюють актуальні теми та нові імпульси

27 січня о 10 годині відбудеться відбудеться круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти".

В цьому році в центрі уваги будуть аспекти культури пам'яті, передусім 80 роковин від початку Голокосту.

 

В офіційному відкритті заходу вшанування памꞌяті у приміщенні Goethe-Institut в Україні братимуть участь представниці і представники посольств Ізраїлю, Німеччини, Великої Британії, а також директор Українського інституту національної памꞌяті і директор Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Відкриття пройде в режимі онлайн; презентації і дискусії можна буде відслідковувати у соціальних мережах на наших каналах. Дискусія між референтами освітньої панелі та панелі культури памꞌяті відбуватиметься у студії в Goethe-Institut в Україні, що прилаштована для онлайн-трансляції. Результати наукових досліджень будуть представлені онлайн.

Ініціаторки та ініціатори особливо іноваційних та цікавих форматів культури памꞌяті, серед яких концепція проєкту PastFutureArt щодо вшанування памꞌяті жертв Шоа в Одесі, а також музично-театрального проєкт "Songs for Babyn Yar", що відбувся 7. грудня 2021 року в Києві, представлятимуть свої проєкти у форматі онлайн-презентацій і відповідатимуть на запитання.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.