У Національному музеї після реставрації виставлять вкрадену нацистами картину

У Національному музеї імені Тараса Шевченка у Києві виставлять відреставровану картину “Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною”, яка була вивезена нацистами з України в роки Другої світової війни

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

 

Відреставровану роботу художника Михайла Микитовича Паніна "Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною" (полотно, олія, 231×272 см, 1911 р.) презентують на виставковому проєкті "США – Україна. Історія однієї картини. Реституція. Дослідження. Реставрація" у Національному музею Тараса Шевченка за адресою Київ, бульвар Т. Шевченка, 12.

"Художнє полотно зображує епізод реальних історичних подій. У лютому 1565 року московський цар Іван ІV Грозний здійснив виїзд перед опричниною, започатковано для зміцнення царської влади в боротьбі з опозицією. Панін (1876–1963) працював над картиною під впливом ідей відомого художника Іллі Рєпіна – викладача Петербурзької академії мистецтв. 1913 року завершена картина "Таємний виїзд Івана Грозного" була передана до Катеринославського міського художнього музею (нині – Дніпровський художній музей) ", - ідеться у повідомленні МКІП.

У роки Другої світової війни полотно було незаконно вивезено нацистами під час окупації Дніпропетровська (1941–1943).

У МКІП підкреслили, що картина – пам'ятка образотворчого мистецтва, має вагоме історичне та художнє значення для дослідження історичного жанру в українському живописі першої половини ХХ ст.

Після завершення виставки полотно повернеться до Дніпровського художнього музею.

картина "Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною" була викрадена в часи Другої світової з художнього музею в тодішньому Дніпропетровську й вивезена з України.

Далі її історія обривається до початку 1960-х років, коли полотно було знайдене подружжям у купленому будинку в Коннектикуті. Про колишнього власника було відомо, що він емігрував до Штатів зі Швейцарії одразу після війни.

Весь цей час картина залишалася в будинку, й коли він був проданий вчергове в 1980-х роках, полотно опинилося у власності родини Трейсі.

Коли родина вирішила переїхати в менше житло, вони стали розпродавати деякі речі й у 2017-му звернулися до галереї "Потомак" щодо картини. Тоді й з'ясувалося, що це полотно Михайла Паніна, яке було викрадено під час Другої світової війни й вивезено з України. Подружжя вирішило повернути картину .

У січні 2020 року картину повернули в Україну. З того часу вона перебувала на реставрації.






Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.