Підручники КҐБ: в мережі опублікували матеріали, за якими вчилися радянські спецслужбовці

Дослідники оприлюднили розсекречені навчальні матеріали спецслужб з колишнього архіву КҐБ, серед яких, зокрема, підручники по боротьбі з націоналізмом.

Колекцію з більше, ніж 10-ти підручників публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України на сайті  Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

До збірки увійшли:

  • навчальний посібник "Підривна діяльність українських буржуазних націоналістів проти СССР і боротьба з нею органів державної безпеки";
  • навчальний посібник "Антирадянська діяльність єврейських націоналістів і боротьба з нею органів державної безпеки";
  • навчальний посібник "Литовські, латвійські та естонські буржуазні націоналісти";
  • навчальний посібник "Білоруські буржуазні націоналісти";
  • навчальний посібник "Особливості боротьби совєтської контррозвідки з ідеологічною диверсією зарубіжних буржуазно-націоналістичних організацій і підривною діяльністю ворожих націоналістичних елементів", тощо.

Серед документів колекції міститься підручник про боротьбу з українськими націоналістами. Зокрема, у посібнику 1955 року йдеться про шляхи впровадження радянської агентури в українське підпілля, заходи, направлені на дискредитацію очільників ОУН та виведення повстанців з підпілля з повинною. 

Крім цього, у підручниках спецслужбовців є схеми-зображення криївок українських підпільників, а також фото з прикладами їхньої зброї, відзнак, інформаційних матеріалів, реактивів для тайнопису (тексту, написаного спеціальними чорнилами, реактивами чи засобами, що можна прочитати лише за спеціальних умов, наприклад, освітлення), медикаментів, тощо. 

Серед проілюстрованих вилучених предметів є й щітка для одягу, у якій, за допомогою рентгену, виявили схованку з таблетками для тайнопису. 

У посібниках, присвячених єврейським, білоруським та балтійським націоналістам, можна побачити детальний опис чималої кількості організацій, зокрема і тих, що нібито діють не в СРСР, а в Ізраїлі, Англії, США, тощо.

У брошурі про боротьбу з литовськими, латвійськими та естонськими націоналістами автори пропонують вербувати в агенти католицьке та лютеранське духовенство. Для спецслужбовців наводиться приклад: подібний агент покликав до сповіді групу литовських націоналістів, а після богослужіння влаштував пиятику, після якої так звані "бандити" стали легкою здобиччю для чекістів.


Більше інформації можна знайти на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху безпосередньо у документах колекції.


Довідка: Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.