Підручники КҐБ: в мережі опублікували матеріали, за якими вчилися радянські спецслужбовці

Дослідники оприлюднили розсекречені навчальні матеріали спецслужб з колишнього архіву КҐБ, серед яких, зокрема, підручники по боротьбі з націоналізмом.

Колекцію з більше, ніж 10-ти підручників публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України на сайті  Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

До збірки увійшли:

  • навчальний посібник "Підривна діяльність українських буржуазних націоналістів проти СССР і боротьба з нею органів державної безпеки";
  • навчальний посібник "Антирадянська діяльність єврейських націоналістів і боротьба з нею органів державної безпеки";
  • навчальний посібник "Литовські, латвійські та естонські буржуазні націоналісти";
  • навчальний посібник "Білоруські буржуазні націоналісти";
  • навчальний посібник "Особливості боротьби совєтської контррозвідки з ідеологічною диверсією зарубіжних буржуазно-націоналістичних організацій і підривною діяльністю ворожих націоналістичних елементів", тощо.

Серед документів колекції міститься підручник про боротьбу з українськими націоналістами. Зокрема, у посібнику 1955 року йдеться про шляхи впровадження радянської агентури в українське підпілля, заходи, направлені на дискредитацію очільників ОУН та виведення повстанців з підпілля з повинною. 

Крім цього, у підручниках спецслужбовців є схеми-зображення криївок українських підпільників, а також фото з прикладами їхньої зброї, відзнак, інформаційних матеріалів, реактивів для тайнопису (тексту, написаного спеціальними чорнилами, реактивами чи засобами, що можна прочитати лише за спеціальних умов, наприклад, освітлення), медикаментів, тощо. 

Серед проілюстрованих вилучених предметів є й щітка для одягу, у якій, за допомогою рентгену, виявили схованку з таблетками для тайнопису. 

У посібниках, присвячених єврейським, білоруським та балтійським націоналістам, можна побачити детальний опис чималої кількості організацій, зокрема і тих, що нібито діють не в СРСР, а в Ізраїлі, Англії, США, тощо.

У брошурі про боротьбу з литовськими, латвійськими та естонськими націоналістами автори пропонують вербувати в агенти католицьке та лютеранське духовенство. Для спецслужбовців наводиться приклад: подібний агент покликав до сповіді групу литовських націоналістів, а після богослужіння влаштував пиятику, після якої так звані "бандити" стали легкою здобиччю для чекістів.


Більше інформації можна знайти на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху безпосередньо у документах колекції.


Довідка: Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.