У Хмельницькому створюють музей-криївку. ВІДЕО

У Хмельницькому створюють перший в області музей-криївку, для якого зараз збирають експонати.

Про це йдеться у сюжеті МТРК "Місто".

 

"У Хмельницькому створюють повстанську криївку часів ОУН та УПА. Облаштують своєрідний музей у приміщенні колишнього тиру. Цю будівлю поруч зі стадіоном у мікрорайоні Гречани торік передали на баланс спортивно-культурного центру "Плоскирів".

Організатори переконані, що історичні події повстанської боротьби воїнів УПА в області ще мало відомі хмельничанам", – зазначають у сюжеті.

Як розповіла організаторка культурно-дозвіллєвої діяльності культурно-спортивного центру "Плоскирів" Ольга Шевцова, ідею оформлення криївки почерпнули в аналогічних закладах, які відвідали для ознайомлення.

Найближчим часом у приміщенні проведуть ремонт. Музей буде інтерактивним: діти зможуть приходити на екскурсію, а після неї – піти в тир.

"Мешканці подільського краю активно підтримували і передавали продукти, медикаменти воїнам ОУН та УПА. Історики кажуть про те, що було понад 200 криївок. Вони були не тільки в лісі, а й штабні криївки, криївки, де воїни ОУН та УПА могли лікуватися, були підпільні друкарні, де друкувалися листівки. Ми будемо про це все дітям розказувати. Плануємо, що вони зможуть і надрукувати свою повстанську листівку", – додала Шевцова.

Наразі спортивно-культурний центр почав збирати експонати для схрону українських повстанців. Жителів міста просять передати майбутньому музею старовинні речі, гасові лампи, одяг часів Другої світової війни, друкарську машинку.

Зазначається, що наразі це єдиний музей-криївка в області. Відкрити заклад планують вже на початку літа.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.