У Чехії знайшли фрагмент керамічної скульптури епохи неоліту. ФОТО

У чеському місті Ічин археологи виявили фрагмент керамічної скульптури епохи неоліту, вік якої становить близько 7000 років.

Про це повідомляє Radio Prague International.

 

Знайдений артефакт – частина лівої руки скульптури. Його довжина складає 7 см; він прикрашений вертикальними насічками. Знаходження інших фрагментів скульптури епохи кам'яної доби археологи вважають малоймовірним.

Знахідка була зроблена під час археологічного дослідження ділянки перед будівництвом нового павільйону лікарні.

 
 

Подібний тип керамічних жіночих фігур, що мають ряд загальних ознак, вчені зазвичай називають "Венерами". Найвідомішою знахідкою, зробленою на території Чехії, є палеолітична Вестоницька Венера – найдавніша у світі керамічна статуетка, яку датують 29 тисячоліттям до Р.Х.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.