«Живий ланцюг», виставки: у Києві анонсували заходи до Дня Соборності

Із нагоди Дня Соборності, який відзначається щорічно 22 січня, у столиці відбудуться меморіальні заходи, національно-патріотичні проєкти, тематичні виставки, мистецькі акції тощо.

Як передає Укрінформ, відповідний план заходів затверджено у Київській міській державній адміністрації.

 

Так, 22 січня відбудуться церемонії урочистого покладання квітів до пам'ятників Т. Шевченку та М. Грушевському.

Також 22 січня громадська спілка "Центр національно-патріотичного виховання" проведе акцію "Живий ланцюг Соборності" на мосту Патона.

21-22 січня урочистості з нагоди Дня Соборності України за участю представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, учасників антитерористичної операції/операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях, громадських і релігійних організацій, представників закордонного українства, діячів науки та культури тощо проходитимуть у всіх районах м. Києва.

До 25 січня в Міській спеціалізованій молодіжній бібліотеці "Молода гвардія" триває книжкова виставка "Соборна Україна: від ідеї до життя".

20 січня у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки для дорослих м. Києва пройде лекція "День Соборності України".

Також 20 січня у Національному історико-архітектурному музеї "Київська фортеця" проходитиме фотовиставка "Україна – єдина!".

21 січня в Центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка для дітей м. Києва відбудеться проведення години державності "Нам берегти тебе, Соборну і Єдину".

22 січня релігійні громади м. Києва проводитимуть молебні за єдність Української держави.

Із 17 до 22 січня у навчальних закладах столиці відбудеться проведення тематичних уроків, годин, зустрічей, проєктів, акцій, просвітницьких, меморіальних, творчих заходів, екскурсій, квестів, флешмобів, покладання квітів до меморіальних дошок, у тому числі – в онлайн-форматі з висвітленням на платформі Електронного освітнього простору позашкілля Києва "Все буде Добре! ОК!", на офіційному вебсайті та соціальних мережах Департаменту освіти і науки, закладів освіти.

21 січня в Національному історико-архітектурному музеї "Київська фортеця" пройде літературно-музична композиція "Соборна країна навіки єдина!".

Із 18 до 22 січня триватиме міський етап Всеукраїнського фотоконкурсу "Україна – це ми!".

21 січня у музеї "Становлення української нації" відбудеться освітньо-просвітницький захід "Соборна Україна – моя Гідність".

Із 21 січня до 6 лютого у читальній залі Державного архіву м. Києва триватиме виставка архівних документів "До Дня Соборності України".

Також протягом усього року на веб-сайті Державного архіву м. Києва триватиме виставка архівних документів до 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки та з нагоди проголошення IV Універсалу Української Центральної Ради.

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначають із 1999 року згідно з Указом Президента України від 21 січня 1999 року № 42/99.

21 січня 1990 року патріотичні сили організували "живий ланцюг" між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом, який символізував духовну єдність між східними та західними регіонами України.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.