У Саудівській Аравії виявили мережу доріг з гробницями

У Саудівській Аравії археологи виявили мережу доріг, збудованих понад 4,5 тисячі років тому. Уздовж цих доріг також знайшли стародавні гробниці, які добре збереглися.

Про це пише CNN.

 

Їх виявили дослідники Університету Західної Австралії, використовуючи аерофотозйомку з вертольота, наземну зйомку, розкопки та вивчаючи супутникові знімки. Археологи виявили "похоронні алеї", які простяглися на великі відстані у північно-західних округах Аль-Ула і Хайбар.

Самі гробниці, в основному — кільцеві поховання у вигляді піраміди з каміння, оточеної стіною заввишки до двох метрів. Використовуючи радіовуглецеве датування, дослідники визначили, що вони датуються періодом між 2 600 та 2 000 роками до Р.Х., хоча гробниці продовжували використовувати повторно приблизно до XI століття після Р.Х.

"Цим гробницям 4 500 років, і вони все ще стоять на своїй початковій висоті, що справді нечувано. Тому я думаю, що саме це особливо відрізняє Саудівську Аравію від решти регіону — просто неймовірний рівень збереження", — сказала дослідниця Мелісса Кеннеді.

Кеннеді вважає, що у гробницях було поховано або окремих людей, або невеликі групи, команда зафіксувала близько 18 тисяч гробниць уздовж доріг. Дослідники вважають, що дороги використовувалися задовго до появи гробниць, і досі не знають, чому гробниці були побудовані саме вздовж маршруту. Проте вони вказали на такі самі звичаї, повʼязані з володінням землею, у стародавніх Греції та Римі.

"Можливо, спосіб показати право власності міг бути однією з причин, чому так були побудовані гробниці", — сказав дослідник Метью Далтон.

Вчені займуться радіологічним дослідженням знахідки і зазначають, що це може призвести до нових відкриттів, оскільки виявлені дороги можуть навіть сягати Ємену, тим більше що подібні гробниці знайдені як у цій країні, так і на півночі Сирії.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.