Блогера Заліска оштрафували за порушення карантину під час «голодної туси»

Скандального чернівецького блогера Олександра Заліска оштрафували на 17 тис. грн за порушення карантину під час так званої «голодної туси». Сам блогер не з'явився на судове засідання, замість нього прийшов адвокат, який заявив, що обвинувачений визнає свою вину.

Інформацію про штраф Заліску ZAXID.NET повідомив суддя Галицького райсуду Олег Юрків, який і розглядав цю справу.

 

"Засідання суду відбулось 13 січня. Обвинуваченого Олександра Засліка не було під час розгляду справи. Натомість його адвокат заявив, що обвинувачений визнає свою вину і погоджується на мінімальне покарання. За порушення карантину йому призначено покарання у вигляді 17 тис. грн штрафу", – розповів суддя Галицького райсуду Олег Юрків.


Інцидент з "голодною тусою" трапився у Будинку вчених у Львові 27 листопада. Тоді у День пам'яті жертв Голодоморів 29-річний блогер з Чернівців Олександро Заліско влаштував вечірку в честь свого дня народження. Резонансу святкування набуло завдяки скандальній історії в Instagram ведучого Володимира Остапчука, який опублікував фото зі столу вечірки й підписав "Голодна туса".

Після розголосу у ЗМІ львівська мерія закрила Будинок вчених, хоча адміністрація будівлі заявляла про обман з боку організаторів вечірки, які замість святкування звичайного дня народження на 40 осіб влаштували еротичну вечірку на 100 людей у стилі БДСМ із залученням сторонніх артистів.

Цим інцидентом також зацікавилася поліція. А 29 листопада на організатора вечірки Олександра Заліска склали протокол за порушення карантинних обмежень за ч.1 ст.44-3 КУпАП.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.