Комітет із Шевченківської премії оприлюднив шортлист творів на третій тур

Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив “короткий” список літературно-мистецьких творів, допущених до третього туру.

Про це йдеться на сайті комітету.

 

"14 січня відбувся другий тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що за результатами відбору до участі у третьому турі конкурсу допущені літературно-мистецькі твори за номінаціями: "Література", "Літературознавство і мистецтвознавство", "Публіцистика, журналістика", "Музичне мистецтво", "Візуальні мистецтва", "Кіномистецтво" та "Театральне мистецтво".


Зокрема, у номінації "Література" до участі у третьому турі конкурсу допущені:

- Тамара Дуда (Тамара Горіха Зерня). Роман "Доця";

- Сергій Нечитайло (Осока). Книга прози "Три лини для Марії";

- Володимир Пузій (Володимир Аренєв). Книга прози "Заклятий меч, або Голос крові";

- Борис Херсонський. Книги поезій "Вклонитися дереву", "Сталіна не було".


У номінації "Літературознавство і мистецтвознавство":

- Дмитро Горбачов. Книга "Лицарі голодного Ренесансу";

- Григорій Грабович (США). Цикл статей "Переосмислюючи Павла Тичину - переосмислюючи український модернізм";

- Олена Кашуба-Вольвач. Виставковий проєкт "Олександр Богомазов: творча лабораторія";

- Аліса Ложкіна. Книга "Перманентна революція. Мистецтво України ХХ - початку ХХІ ст."


У номінації "Публіцистика, журналістика": Андрій Бондар. Книга "Ласощі для Медора" та Микола Рябчук. Книга "Лексикон націоналіста та інші есеї".


У номінації "Музичне мистецтво": Ярина Винницька, Оксана Линів, Доминіка Чекун, Іван Небесний. Концерт-візитівка "Ковчег Україна" та Олег Шпудейко. Альбом "Madrigals".


У номінації "Візуальні мистецтва": Микита (Нікіта) Кадан. Персональна виставка "Камінь б'є камінь" та Тіберій Сільваші. Інсталяція "Крила".


У номінації "Кіномистецтво": Аліна Горлова. Документальний фільм "Цей дощ ніколи не скінчиться" та Катерина Горностай. Повнометражний ігровий фільм "СТОП-ЗЕМЛЯ".


У номінації "Театральне мистецтво": Тамара Трунова , Наталя Ворожбит, Юрій Ларіонов, Андрій Ісаєнко, Валерія Ходос. Вистава "Погані дороги" Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, а також – Іван Уривський, Петро Богомазов, Остап Ступка, Олександр Форманчук. Вистава "Пер Гюнт" Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.