Комітет із Шевченківської премії оприлюднив шортлист творів на третій тур

Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив “короткий” список літературно-мистецьких творів, допущених до третього туру.

Про це йдеться на сайті комітету.

 

"14 січня відбувся другий тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що за результатами відбору до участі у третьому турі конкурсу допущені літературно-мистецькі твори за номінаціями: "Література", "Літературознавство і мистецтвознавство", "Публіцистика, журналістика", "Музичне мистецтво", "Візуальні мистецтва", "Кіномистецтво" та "Театральне мистецтво".


Зокрема, у номінації "Література" до участі у третьому турі конкурсу допущені:

- Тамара Дуда (Тамара Горіха Зерня). Роман "Доця";

- Сергій Нечитайло (Осока). Книга прози "Три лини для Марії";

- Володимир Пузій (Володимир Аренєв). Книга прози "Заклятий меч, або Голос крові";

- Борис Херсонський. Книги поезій "Вклонитися дереву", "Сталіна не було".


У номінації "Літературознавство і мистецтвознавство":

- Дмитро Горбачов. Книга "Лицарі голодного Ренесансу";

- Григорій Грабович (США). Цикл статей "Переосмислюючи Павла Тичину - переосмислюючи український модернізм";

- Олена Кашуба-Вольвач. Виставковий проєкт "Олександр Богомазов: творча лабораторія";

- Аліса Ложкіна. Книга "Перманентна революція. Мистецтво України ХХ - початку ХХІ ст."


У номінації "Публіцистика, журналістика": Андрій Бондар. Книга "Ласощі для Медора" та Микола Рябчук. Книга "Лексикон націоналіста та інші есеї".


У номінації "Музичне мистецтво": Ярина Винницька, Оксана Линів, Доминіка Чекун, Іван Небесний. Концерт-візитівка "Ковчег Україна" та Олег Шпудейко. Альбом "Madrigals".


У номінації "Візуальні мистецтва": Микита (Нікіта) Кадан. Персональна виставка "Камінь б'є камінь" та Тіберій Сільваші. Інсталяція "Крила".


У номінації "Кіномистецтво": Аліна Горлова. Документальний фільм "Цей дощ ніколи не скінчиться" та Катерина Горностай. Повнометражний ігровий фільм "СТОП-ЗЕМЛЯ".


У номінації "Театральне мистецтво": Тамара Трунова , Наталя Ворожбит, Юрій Ларіонов, Андрій Ісаєнко, Валерія Ходос. Вистава "Погані дороги" Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, а також – Іван Уривський, Петро Богомазов, Остап Ступка, Олександр Форманчук. Вистава "Пер Гюнт" Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.