Канцлер Німеччини Олаф Шольц перебував під наглядом Штазі

Новообраний канцлер Німеччини Олаф Шольц на початку своєї політичної кар’єри перебував під наглядом служби держбезпеки Німецької Демократичної Республіки, відомої як Штазі

За даними видання Bild, Міністерство державної безпеки НДР збирало інформацію про Олафа Шольца протягом багатьох років, коли він був членом молодіжної організації СДПН у 1980-х роках. При цьому Штазі цікавилось поїздками Шольца у НДР, а також займалося стеженням за молодим політиком та адвокатом у Гамбурзі.

 

Як повідомляють журналісти, західні агенти Штазі під кодовими іменами "Кугель", "Густав", "Гізберт", "Конрад", "Хольм", "Хейне" та "Удо" повідомляли не менше 19 разів у період з 1978 по 1987 рік про Шольца та його про юридичну діяльність у Західний Німеччині. Відповідно до їхньої інформації, розвідник НДР "Кугель", викритий у 1993 році, надав не менше дванадцяти донесень із посиланнями на Шольца.

При цьому Bild підкреслює, що деяка інформація, яка стосувалася Шольца, пересилалася Штазі до КДБ.

Водночас голова Союзу асоціацій жертв комуністичної тиранії (UOKG) Дітер Домбровскі не бачить приводу для скандалу через контакти Шольца, які призвели до стеження Штазі, інформує RDN.

"У період розрядки Jusos вважали НДР взірцем для наслідування; тоді це було стандартом. Олаф Шольц зробив те саме, що й усі Jusos", – заявив Домбровскі.

Сам Олаф Штольц прокоментував: "Звичайно, я знаю той факт, що за мною також шпигували. Це некрасиво, але так воно і є".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.