У Вінниці відбулася прем'єра фільму «Микола Леонтович та його Щедрик»

Творці стрічки мали за мету розкрити поетичну натуру Леонтовича і розповісти світу про його мистецький шлях та історію життя композитора

У Вінниці у четвер, 13 січня, у кінотеатрі "Родина" відбувся прем'єрний показ фільму "Микола Леонтович та його Щедрик".

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив режисер-постановник фільму Василь Медяний.

 

"Сьогодні вінничани першими побачили нашу стрічку "Микола Леонтович та його Щедрик". Це другий фільм з циклу "Видатні люди Вінниччини", де ми розповідаємо про життя та діяльність наших відомих земляків. Він знятий студією SwitVideo Production за власні кошти та за підтримки Вінницької міської ради. Фільм створено на основі реальних подій. Він приурочений до 100-річчя з дня виконання всесвітньо відомого твору М. Леонтовича "Щедрик" в найбільшому концертному залі Нью-Йорка Carnegie Hall", - повідомив Медяний.

За словами режисера, ідея створення цього фільму у нього з'явилася після поїздки до США на Різдвяні свята 2015 року. Там на кожному кроці звучали відомі акорди "Щедрика", але виявилось, що ніхто не знає справжнього автора цього шедевру. Почали знімати фільм у лютому 2018 року, завершили на початку 2021-го.

"Рік цей фільм чекав на прем'єру – ми не могли провести показ через ковідні обмеження. Аж зараз його побачать глядачі. За жанром це докудрама, заснована на біографії Миколи Леонтовича та історії створення ним музичної обробки "Щедрика", яка стала відомою на увесь світ. Ми обрали такий формат, бо через гру акторів легше донести до глядача якусь ідею, аніж через сухий виклад фактів. Тим більше, що коли вивчаєш таку постать, вона відкривається дуже несподівано. Для мене було одкровенням наскільки це була старанна, трудолюбива людина, митець, який прагне досконалості. Наприклад, над своїм "Щедриком", який можна назвати музичною мініатюрою, він працював понад три роки", - розповів режисер.

Медяний зазначив, що творці стрічки мали за мету розкрити поетичну натуру Леонтовича і розповісти світу про його мистецький шлях та історію життя композитора. Задля цього за три роки зйомок група дослідила багато локацій та документів, пов'язаних з життям композитора. Над цим працювали вінницькі історики, які глибоко вивчають творчість Леонтовича, та зарубіжні дослідники його спадку, зокрема в Канаді та США.

Участь у зйомках фільму взяли актори Вінницького музично-драматичного театру, а головну роль зіграв священник, керівник хору "Соломія" Назарій Давидовський. Режисер сказав, що обрав його на роль Леонтовича, позаяк він є знавцем творчості композитора. Окрім того, їх поєднують життєві паралелі: обидва – з родин священнослужителів, музиканти і керівники хорових колективів.

"Для мене це стало можливістю глибше зануритись у творчість Миколи Леонтовича. Це було дослідження, яке розкривало його не лише як музиканта і композитора, а і як людину. Окрім того, це дуже цікавий досвід, адже я не актор. Спроба перевтілитися в Леонтовича на екрані була можливістю відчути психотип цієї людини, її характер, дізнатися про захоплення і погляди", - розповів Давидовський.

За його словами, найцікавішим у роботі над роллю було опанування азів акторства, а найважчим – правдиво відтворити Леонтовича на екрані, аби він виглядав природнім, людяним і зрозумілим, інтелігентним і водночас простим, яким він і був насправді.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.