У Львові презентували інтерактивний тур про втрачені пам’ятки

Це виставка, що демонструє величні споруди, які втрачені назавжди. Це перший схожий в Європі стартап у сфері інтерактивно-історичних реконструкцій з допомогою технологій доповненої реальності

Біля входу у Львівську Ратушу встановили стенди, на яких зображені зруйновані пам'ятки архітектури, відтворені за допомогою технологій доповненої реальності.

 

Охочі зможуть побачити, який вигляд мала львівська Ратуша у XVII ст., відому Краківську браму, усю велич Високого замку на піку своєї могутності, а також побачити як виглядала синагога Золота Роза у минулому столітті.

"Цього разу у нас виставка дещо незвична – про доповнену реальність, про ті пам'ятки Львова, які, на жаль, втрачені. Це Краківська брама, яка була на північний частині оборонних укріплень, це Високий замок, який був розібраний в 19 ст. Також Ратуша, попередниця теперішньої будівлі, яка теж в 19 ст. була розібрана, а на її місці збудували теперішню. Це синагога Золота Роза.

Нам як комунальному підприємству, яке займається, власне, популяризацією культурної спадщини, цікаво, щоб про цей проект дізналося якомога більше людей, щоб люди мали більше можливостей, більше ресурсів для вивчення культурної спадщини міста", – розповів керівник ЛКП "Бюро спадщини" управління охорони історичного середовища Павло Богайчик.

Як користуватися додатком та побачити як виглядали ці об'єкти на локаціях в місті, розповів автор ідеї, засновник стартапу Chameleon Age Ігор Ковалишин.

"Людина підходить до руїн пам'ятки, сканує QR-код, завантажує додаток, відкриває платформу доповненої реальності, вибирає "Львів", споруду, біля якої вона є, відкриває камеру – і з'являється споруда в реальному розмірі. Можна гуляти, робити фото, слухати довідкову інформацію. Ми займаємося спорудами, які ніколи не відбудують, як, до прикладу, Високий замок. А завдяки додатку можна побачити, прогулятися. Також це і престиж для міста, і історична складова, і освітня: ми хочемо, щоб школярі, студенти чи історики на цьому вчилися. Відтворення – історично достовірні, і архітектурно все правильно. Консультуємося з істориками, як все відновлювати і тоді робимо 3D-модель. А програма відтворює і колізей, і замок – все в реальному розмірі", – розповів Андрій Ковалишин.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.