У Львові презентували інтерактивний тур про втрачені пам’ятки

Це виставка, що демонструє величні споруди, які втрачені назавжди. Це перший схожий в Європі стартап у сфері інтерактивно-історичних реконструкцій з допомогою технологій доповненої реальності

Біля входу у Львівську Ратушу встановили стенди, на яких зображені зруйновані пам'ятки архітектури, відтворені за допомогою технологій доповненої реальності.

 

Охочі зможуть побачити, який вигляд мала львівська Ратуша у XVII ст., відому Краківську браму, усю велич Високого замку на піку своєї могутності, а також побачити як виглядала синагога Золота Роза у минулому столітті.

"Цього разу у нас виставка дещо незвична – про доповнену реальність, про ті пам'ятки Львова, які, на жаль, втрачені. Це Краківська брама, яка була на північний частині оборонних укріплень, це Високий замок, який був розібраний в 19 ст. Також Ратуша, попередниця теперішньої будівлі, яка теж в 19 ст. була розібрана, а на її місці збудували теперішню. Це синагога Золота Роза.

Нам як комунальному підприємству, яке займається, власне, популяризацією культурної спадщини, цікаво, щоб про цей проект дізналося якомога більше людей, щоб люди мали більше можливостей, більше ресурсів для вивчення культурної спадщини міста", – розповів керівник ЛКП "Бюро спадщини" управління охорони історичного середовища Павло Богайчик.

Як користуватися додатком та побачити як виглядали ці об'єкти на локаціях в місті, розповів автор ідеї, засновник стартапу Chameleon Age Ігор Ковалишин.

"Людина підходить до руїн пам'ятки, сканує QR-код, завантажує додаток, відкриває платформу доповненої реальності, вибирає "Львів", споруду, біля якої вона є, відкриває камеру – і з'являється споруда в реальному розмірі. Можна гуляти, робити фото, слухати довідкову інформацію. Ми займаємося спорудами, які ніколи не відбудують, як, до прикладу, Високий замок. А завдяки додатку можна побачити, прогулятися. Також це і престиж для міста, і історична складова, і освітня: ми хочемо, щоб школярі, студенти чи історики на цьому вчилися. Відтворення – історично достовірні, і архітектурно все правильно. Консультуємося з істориками, як все відновлювати і тоді робимо 3D-модель. А програма відтворює і колізей, і замок – все в реальному розмірі", – розповів Андрій Ковалишин.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.