Музей В’ячеслава Чорновола шукає керівника

У музеї-садибі В’ячеслава Чорновола у селі Вільхівець Звенигородського Черкаської області шукають нового керівника, оскільки його багаторічний завідувач Василь Стрижиус звільнився за станом здоров’я

Про це повідомила сестра В'ячеслава Чорновола Валентина Чорновіл.

 

"Черкаський краєзнавчий музей, філією якого є музей-садиба у Вільхівці, шукає нового директора. Звісно, консультуються зі мною.... Мені бачиться людина, яка проводила би наукові дослідження, публікувала би свої роботи в пресі та науковому середовищі. Зараз іде пошук такої кандидатури спільно з директоркою краєзнавчого музею в Черкасах Іриною Собко" , – каже Валентина Чорновіл.

За її словами, музей-садиба фінансується недостатньо: опалення взимку є лише в одній кімнаті, де туляться співробітники.

Музей-садибу В'ячеслава Чорновола було відкрито на батьківщині політика в селі Вільхівець у грудні 2007 року. Будівельники знесли стару аварійну хату й на її місці збудували нову за старими кресленнями.

Наразі обов'язки завідувача музею виконує працівниця закладу Ірина Рибалко.






Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.