Проєкт LEGIO Historica презентував фільм про чорних копачів

Фільм присвячений "чорним копачам", які завдають непоправної шкоди та, без перебільшення, знищують українську історію

Проєкт LEGIO Historica презентував документальний фільм "Чорні копачі: як знищують українську історію".

 

Фільм присвячений "чорним копачам", які завдають непоправної шкоди та, без перебільшення, знищують українську історію. Більшість зареєстрованих археологічних пам'яток постраждали від діяльності "шукачів скарбів", а знайдені артефакти продаються на аукціонах.

Попри величезні втрати та заборону на пошук археологічних об'єктів - суспільство симпатизує "копачам", правоохоронні органи ігнорують виклики та заяви археологів, колекціонери хизуються своїми археологічними знахідками, а медіа переважно або ігнорує це явище, або висвітлює грабіжників в позитивному ключі.

Щоб глибше розібратись з масштабами та наслідками від діяльності чорних копачів, LEGIO Historica зняв документальний фільм на цю тему, у якому поспілкувались з археологами і пам'яткоохоронцями, які не раз ставали свідками грабунку археологічних пам'яток.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.